Ускладнення можуть виникати у зв'язку з різними видами процесу публічної політики, що зумовлює різні процедури вироблення та прийняття рішень. За інтерактивного процесу та процесу мережевої взаємодії формується складна природа процедури прийняття рішень, унаслідок чого постає потреба розв'язання таких проблем, як: влади і контролю; відповідальності; узгодження спільних цілей співробітництва з локальними інтересами суб'єктів, побудова довіри між учасниками. Оскільки така практика для вітчизняної системи державного управління є відносно новою і невідпрацьованою, то це може детермінувати її інституційну неспроможність працювати за європейськими стандартами провадження публічної політики [113].
Євроінтеграційні можливості окреслені рамками багатьох спільних нормативно-правових документів між Україною та ЄС і, зокрема, такими як Угода про партнерство та співробітництво і План дій. їх втілення створить передумови для посилення міжнародного впливу та прискорення внутрішньодержавних економічних, політичних та соціальних змін в Україні.
Робота команди передбачає формування й налагодження спільної праці групи фахівців з питань європейської інтеграції, яка утворюється для вирішення певної проблеми або виконання завдання в рамках проекту. Вона охоплює управління та лідерство на всіх етапах командних процесів, відслідковування й координацію групової динаміки. Командний дух забезпечується шляхом індивідуальної мотивації, колективної постановки цілей, соціальними заходами і стратегіями підтримки.
Проблеми в роботі команди можуть спричинятися службовими, політичними або стресовими факторами, зумовленими зміною чи коливаннями політичного курсу України або Європейського Союзу.
Під час роботи у складі міжнародних команд складнощі можуть виникати через культурні відмінності й різницю в освіті, розходженні в інтересах чи методах роботи. Додаткові компетенції необхідні керівнику команди, оскільки він відповідає за її розвиток від початкової фази створення команди та до завершення її роботи й розпуску.
Розв'язання проблем ґрунтується на визначенні робочих завдань і пошуку шляхів, засобів і ресурсів для їх виконання. Враховуючи специфіку процесів європейської інтеграції, важливим і необхідним вбачається діагностування рівня й характеру проблеми - міжнародний, загальнодержавний, галузевий, регіональний, політичний тощо. Адже результати оцінювання слугують основою для з'ясування джерел та чинників проблем і розробки альтернативних варіантів їх розв'язання. Тут можливе використання різних методик і методів вирішення євроінтеграційних проблем, до яких входять систематичні процедури з їх виявлення та вирішення: моніторинг, аналіз, анкетування, опитування, дослідження, мозковий штурм, підготовка "білої" та "зеленої" книг, розробка "дорожньої карти". Варто зазначити, що першим кроком мають бути консультації із зацікавленими сторонами з метою виявлення їх позиції і виокремлення бачення проблеми, узгодження й схвалення шляхів і засобів її подолання.
Комплексність завдань і проблем можуть стати причиною виникнення складновирішуваних євроінтеграційних питань. Критичну ситуацію можна подолати за допомогою переговорів, ескалацією відносин із головними стейкхолдерами з метою їх стимулювання до прийняття потрібного рішення, розв'язання конфлікту. Активне включення кожного члена команди у вирішення проблем сприятиме її єднанню і зміцненню командного духу.
Комунікативні компетенції охоплюють володіння способами комунікативної взаємодії з оточуючими й віддаленими людьми й подіями, знання рідної та необхідних іноземних мов, навички комунікацій в групі, володіння різними соціальними ролями в колективі. Важливими є навички презентації і самопрезентації, усного й письмового ділового мовлення, ведення публічної дискусії, крос-культурної комунікації.
Комунікація полягає у здатності організовувати й підтримувати канали обміну інформацією і, на цій основі, ефективно взаємодіяти з іншими учасниками європейської інтеграції у публічній сфері, демонструвати солідарність і зацікавленість у вирішенні проблем, впливати на інституції та співтовариства. Важливими є уміння користуватися сучасними електронними засобами обробки, прийняття й передачі інформації, її пошуку, аналізу та відбору.
Інформаційно-технічна складова комунікації розглядається як володіння мультимедійними технологіями, розуміння можливостей їх застосування і критичне відношення до інформації, яку розповсюджують ЗМІ, вільне володіння програмним забезпеченням персонального комп'ютера, офісною технікою.
Спілкування рідною мовою як здатність державного службовця висловлювати й розуміти поняття, думки, почуття, факти й судження у письмовій та усній формі (слухання, говоріння, читання й письмо), а також взаємодіяти лінгвістично відповідним чином у всьому багатоманітні вітчизняного і європейського суспільного й культурного контекстів.
Комунікація на рідній мові вимагає від фахівців знання словника, володіння тезаурусом з питань європейської інтеграції, поінформованості про основні типи вербальної взаємодії і різноманітні стилі й рівні мови, уміння здійснювати комунікацію в різних контекстах.
Державні службовці мають володіти навичками як усної, так і писемної мови в різноманітних комунікативних ситуаціях і слідкувати й адаптувати свою комунікацію до вимог ситуації. Ця компетенція включає уміння розрізняти й використовувати різноманітні типи текстів, щоб шукати, збирати й обробляти необхідну інформацію, формулювати й висловлювати свої усні й письмові аргументи переконливим способом відповідно до контексту.
Позитивне відношення до комунікації на рідній мові включає готовність державних службовців до критичного й конструктивного діалогу з учасниками європейської інтеграції, повага до естетичних якостей і бажання їх розвивати, а також інтерес до взаємодії з іншими. Воно передбачає обізнаність про вплив мови на інших і потребу в розумінні й використанні мови позитивним і соціально відповідальним чином.
Спілкування іноземною мовою в широкому сенсі передбачає володіння тими ж навичками комунікації, що й рідною мовою, а саме розуміння, висловлювання й тлумачення понять, смислів й особистісних конструктів у відповідності до різних контекстів. Для комунікації іноземною мовою в рамках інтеграційних процесів важливими є навички медіації та міжкультурного розуміння. Рівень індивідуального володіння має розподілятися за чотирма сферами: слухання, говоріння, читання й письмо і повинен враховувати професійні потреби й інтереси фахівця з європейської інтеграції. При цьому важливими є знання соціальних умовностей, культурних аспектів і лінгвістичного різноманіття європейської спільноти. Необхідні навички спілкування іноземною мовою передбачають розуміння усних формулювань, ініціювання, підтримку й завершення бесіди, а також роботу з текстовою інформацією.
Крос-культурні комунікації полягають у специфічній функціонально обумовленій взаємодії державних службовців із представниками різних європейських культур, яка передбачає взаємний вплив із подальшими змінами у свідомості учасників комунікації. Таким чином формуються передумови для взаєморозуміння і, на цій основі, виробляється нове єдине значення й уточнення контексту сприйняття повідомлень як результат комунікації за умови усвідомлення культурних відмінностей і розуміння "іншості" партнера.
Цей вид комунікації ґрунтується на процесі символічної взаємодії між індивідами і групами з розпізнанням їх культурних відмінностей. Треба знати складність і специфіку встановлення й розвитку контактів між вітчизняними фахівцями з європейської інтеграції і представниками європейських культур, які детермінуються:
• комунікативними факторами: мова, контекст (ситуація), стиль комунікації, невербальна поведінка;
• психологічними факторами: сприйняття, оцінка, атрибуція, стереотипізація, ідентифікація, емпатія і рефлексія;
• культурними факторами: норми і цінності, базові уявлення і досвід, які лежать в основі психологічних процесів комунікації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Професійна діяльність державних службовців в умовах євроінтеграції України» автора Акімов О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделювання психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції України“ на сторінці 2. Приємного читання.
