Розділ «Т V ^^ <»

^ Крім того, наявність в підрозділі військовослужбовців, які мають залежності, є вкрай негативним з погляду на життєво важливу в умовах бойових дій згуртованість колективу. Також узалежнені люди здійснюють негативний вплив на співслужбовців, особливо це стосується схильних до вживання алкогольних напоїв. Військовослужбовці зі слабкими вольовими якостями підпадають під негативний вплив, починають також вживати алкогольні напої. І така тенденція без адекватного реагування стає загрозливою та в результаті призводить до втрати керованості підрозділом, а сам підрозділ стає нездатним виконувати завдання в бойових умовах.

Які ж є шляхи подолання залежної поведінки військовослужбовців?

Подолання пияцтва та алкоголізму у військах є складною проблемою, вирішення якої можливе лише з урахуванням всіх аспектів - соціальних, юридичних, просвітницьких та медичних. Тому при вирішенні проблеми пияпдва серед військовослужбовців потрібні заходи, які спрямовані на профілактику, соціальну та психологічну реабілітацію, також необхідно підходити до його причин як до комплексу впливу взаємопов'язаних факторів.

Враховуючи різноманіття причин і передумов вживання спиртних напоїв, усталену традицію необхідності алкоголю при будь-яких важливих подіях життя, що має місце в суспільстві, єдиного алгоритму попередження випадків вживання спиртних напоїв не існує. Особливої гостроти ця проблема набула після призову до лав Збройних Сил військовослужбовців, що призвані за мобілізацією. Страх, паніка, попередній негативний досвід зловживання спиртними напоями значною частиною зазначених військовослужбовців є першопричиною вживання, а не інші супутні військовій службі фактори.

У переважній більшості частин і підрозділів є частина військовослужбовців, які зловживають спиртними напоями. Але в окремих частинах - це поодинокі випадки, а у інших - чи не одна із головних проблем. В чому різниця між цими підрозділами і які форми та методи роботи використовуються для недопущення та профілактики вживання спиртних напоїв?

Перша і головна рекомендація: там, де вживають алкоголь офіцери, будуть це роботи і їх підлеглі. Особистий приклад є чи не найдієвішим у роботі з підлеглими, і без його реалізації успіху не досягти.

Друга передумова до недопущення випадків вживання -систематичне залучення 100% особового складу до заходів бойової підготовки, стрільб, облаштування позицій, виконання заходів підвищення бойової майстерності. Особливої ваги також набуває організація та проведення регулярних спортивних заходів: від ранкової фізичної зарядки до організації спортивних ігор (звичайно, не під обстрілами противника).

Запам’ятайте, спиртне найчастіше доставляють водії. Слід детально працювати з цією категорією, перекрити всі канали проникнення спиртного до військовослужбовців. Систематично також необхідно перевіряти місця, де може зберігатися спиртне.

Слід пам’ятати, що військовослужбовці досить часто, особливо під час виконання завдань у відриві від підрозділу, відчувають почуття голоду. Причинами цього є високі енергозатрати, тривале перебування на свіжому повітрі, високі психічні навантаження, нехватка калорійної іжі. Спиртне в цьому відношенні може частково компенсувати потребу в їжі.

Крім того, необхідно мати персональний облік тих, хто схильний до зловживання спиртними напоями або здатний спровокувати на негативні вчинки нестійких військовослужбовців. Ініціаторами є не усі з тих військовослужбовців, які беруть участь у вживанні алкогольних напоїв, тому необхідно виявити заколотників. Багато хто просто не може відмовитися, але сам першим випити не запропонує.

Залучення до проведення профілактичної та упереджувальної роботи авторитетних військовослужбовців з числа учасників бойових дій, тих, хто нагороджений орденами та медалями, є дієвим методом впливу на свідомість військовослужбовців.

Іакож необхідно проводити роз’яснювальну роботу серед схильних до вживання алкогольних напоїв. Серед них є багато військовослужбовців, які продемонстрували сміливість, стали немов би безстрашними. Це нормальні люди, але схильні до переоцінки своїх можливостей. Алкоголь багатьох із них зробив фатів гієнами.

Необхідно пам'ятати, іцо не слід проводити виховну роботу з військовослужбовцями у стані сп'яніння. Стан алкогольного сп’яніння з веселощів може без особливого приводу змінитись спалахами гніву з прагненням до агресії. Після сильного сп’яніння у військовослужбовців протягом декількох днів відмічається похмільний синдром. Адміністративні дії, проведені в цей період, можуть призвести до суїциду. З цієї причини військовослужбовці в цьому стані потребують, перш за все, ізоляції і контролю.

•——Профілактичні дії щодо попередження наркоманії серед військовослужбовців мають свої особливості.

Вислів, що хворобу легше попередити, ніж лікувати, повного мірою стосується наркоманії, профілактика якої значно полегшує боротьбу з нею. Наркоманія і токсикоманія у військовослужбовців виявляється, як правило, в початковий період служби. В подальшому у окремих осіб інколи відмічається епізодичне вживання наркотичних засобів. Висока вірогідність розвитку наркоманії в осіб, що виховуються в неблагополучних сім’ях, опозиційне налаштованих стосовно основних соціальних вимог і норм, схильних до депресій, тих, які мали в минулому черепно-мозкові травми і нейроінфекції.

Профілактика наркоманії повинна бути цілісною системою організаційних заходів, спрямованих на запобігання проникнення наркотиків у військову частину, розповсюдження і вживання їх особовим складом, на активне виявлення осіб, схильних до вживання наркотиків і вжиття до даних осіб заходів адміністративного, правового, виховного і медичного характеру. Профілактична робота з попередження наркоманії починається з вивчення особового складу, що прибув на поповнення, а саме з аналізу особистих показників військовослужбовців: соціальних, психологічних,

медичних. Особливу увагу слід приділяти місцевості, з якої був призваний військовослужбовець, у відповідності з даними про аналітико-регіональний облік проблем наркоманії. Так, останні показники за декілька років вказують на найбільш наркотично небезпечні регіони (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька області) та промислові центри (Кривий Ріг, Львів, Одеса, Київ).

Під час індивідуальних бесід офіцер повинен визначити діапазон емоційних станів військовослужбовця: від задоволеності, психічної рівноваги до психічного дискомфорту, напруги, відчаю.

Із збору відомостей про поведінку, настрої і захоплення військовослужбовців до військової служби командири, офіцери по роботі з особовим складом повинні прагнути виявити осіб, які мають досвід вживання наркотиків або тих, що зловживають алкоголем, особливо тих, які мали приводи в міліцію, стояли на обліку в органах охорони здоров’я, внутрішніх справ за місцем проживання. Цих військовослужбовців необхідно одразу брати на особливий облік і будувати роботу з ними на індивідуальній основі з урахуванням особливостей їх можливої поведінки. Безумовно, після прибуття у військову частину лише одиниці з наркоманів можуть зізнатися у вживанні наркотиків. Більша частина цих людей таку інформацію буде приховувати, через що їх виявлення - велика і багатопланова робота.

Основними шляхами проникнення наркотиків у війська є: отримання від місцевого населення, пересилка поштою, крадіжки. Факти переконують, що через велику вартість наркотиків наркомани часто йдуть на крадіжки наркотиків у медичних закладах військових частин, аптеках. Щоб придбати наркотики або кошти на їх придбання, наркомани йдуть на розкрадання військового майна, спорядження, продуктів харчування, боєприпасів і зброї. Через це жоден факт і випадок крадіжки не повішен залишатись без уваги. Там, де наркотичні засоби проникають у частину від місцевого населення, слід по можливості максимально обмежити неорганізований контакт військовослужбовців з місцевими жителями, встановити найсуворіший контроль за військовослужбовцями, що повертаються з відпусток, звільнень, відряджень.