Розділ «Т V ^^ <»

незадовільні матеріально-побутові умови сім’ї; вплив неформальної групи з антисоціальною спрямованістю. Ситуація ускладнюється тим, що мотиви залежної поведінки значною мірою мають несвідомий характер, вони не стають предметом інтелектуальної діяльності, особистісний зміст конкретних вчинків свідомістю не охоплюється.

Найбільш поширеною формою залежної поведінки у середовищі військовослужбовців є зловживання алкогольними напоями.

Зловживання алкогольними напоями — антисуспільна форма поведінки, яка зі збільшенням частоти та кількості вживаного алкоголю переростає в пияцтво, а з формуванням патологічної залежності від алкоголю, характерних психічних, соматичних та неврологічних розладів, порушенням соціальних функцій набуває ознак важкої хвороби — алкоголізму. Пияцтво та алкоголізм серед причин смертності займають в світі третє місце.

При прийомі алкоголю виявляються насамперед негативні психофізіологічні та психічні реакції:

знижується здатність людини вирішувати завдання, в тому числі бойові, з’являються помилки в елементарних лічильних операціях;

порушується координація рухів, знижується їхня точність, виконання більшості операцій стає неможливим; збільшується час реакцій на різні подразники; підвищується поріг збудливості центральної нервової системи, має місце явище оглушення;

розмови людей ведуться більш гучним голосом; найбільш страждають при сп’янінні процеси активного гальмування, через що різко знижується інтелектуальний контроль людини за своїми вчинками;

стан ейфорії з бурхливими проявами радощів, веселощів може змінюватись спалахами гніву з агресивними діями чи слізливістю; притупляється інстинкт самозбереження .

Найбільш негативним явищем при вживанні алкоголю є те, що розвивається хвороба, назва якій — хронічний алкоголізм.

В умовах ведення бойових дій алкоголь вкрай негативно впливає на їх успішність. Навіть одноразовий прийом алкоголю призводить до отруєння, навіть невеликі дози алкоголю викликають зниження продуктивної діяльності: погіршення

уваги; пам’яті, процесів узагальнення, в той же час змінюється настрій та афективно-вольова сфера.

На війні людина не усвідомлює своєї залежності від алкоголю і тривалий час впевнена, що може сама при бажанні припинити зловживати спиртними напоями, що абсолютно не відповідає дійсності.

Вступаючи в бій після чарки спиртного, військовослужбовець тверезіє дуже швидко. Після швидкого отверезіння розвивається фізична слабкість в усьому тілі. А будучи ослабленим, військовослужбовець погано володіє собою, швидше втомлюється, підпорядковується рухам і вчинкам інших. П’яний дивиться вперед скляними очима, в нього не працює кутовий зір, він не може провести точний розрахунок, він взагалі не володіє собою.

Алкоголь знижує витривалість і боєздатність. Ті, хто випив перед боєм й у подальшому отримав поранення, переносять їх значно гірше, аніж тверезі військовослужбовці, які також отримали поранення. При подальшому лікуванні заживання ран відбувається значно повільніщехбсщочіше, аніж у тверезих військовослужбовців.

Другою за розповсюдженням залежністю є наркотична. У тих, хто вживає наркотики, потяг має надзвичайно сильний характер. Подібно до ракової пухлини, він швидко руйнує особистість і життя хворого. Одним із наслідків зловживання наркотиками є соціальна деградація, що виявляється, перш за все, в швидко наростаючій соціальній дезадаптації. При цьому спостерігається зниження корисної активності, відмова від навчання або професійної діяльності, конфлікти з соціальним оточенням, проблеми із законом, відхід від сім'ї і друзів, звуження спілкування до наркоманичного кола, ізоляція.

Паралельно з соціальною деградацією відбувається виражена зміна характеру. На фоні захоплення наркотиком наростає загальна необов'язковість, втрачається інтерес до життя та оточуючих. Заперечення стає стилем поведінки. Наркозалежний заперечує буквально все: факти вживання, правила, свої вчинки, свою відповідальність, наявність проблем, нарешті, залежність і необхідність її лікування. Спроби оточуючих допомогти залежному або знецінюються, або викликають агресію. Реальність повністю замінюється фантазіями у формі безплідних мрій, невиконуваних обіцянок, брехні, ілюзій. Світ наркозалежних - це світ міфів: “я можу уколотися тільки один раз», “я вживаю, коли хочу”, “можна контролювати дозу”, “я можу без наркотику”, “ломку не можна пережити”, “інші не вживають, тому що не знають, що це таке”, лікарі нічого не розуміють у цьому”, “наркоманія невиліковна”.

Наркотики також можна розглядати як певний захист проти люті, сорому і депресії. Замість того, щоб усвідомити, висловити і виразити свої відчуття, звільнитися від них, залежні люди застосовують хімічні речовини для управління ними, “відключаючи” свої відчуття і створюючи ілюзію контролю.

Наркотики, з одного боку, створюють ілюзію подолання безпорадності і підвищення самоконтролю, а з іншого — призводять до

втрати контролю над собою і життям. Врешті-решт, залежність не залишає людині жодного вибору. Повна втрата контролю і відчуття безсилля є логічним результатом вживання наркотиків.

Перераховані види залежності не вичерпують усього їх різноманіття, але дають можливість зрозуміти суть проблеми. Наявність у військовослужбовця будь-якого з видів залежності унеможливлює адекватну його адаптацію до військової служби, в переважній більшості у таких військовослужбовців відсутня мотивація до служби. Вони перебувають ніби в паралельному світі, де задоволення їхньої пристрасті є домінуючим мотивом свідомого життя.