Розділ «Чарльз Енел Нова психологія»

Можливо, біологи в цілому відчувають ворожість і відразу до самих фактів тому, що вони не розуміють, про що йде мова. До честі професора Річета, він готовий прийняти факти, незважаючи на свою відразу. Але мені здається, що в його наполегливому твердженні, що реальна тільки матерія, видно нерозуміння всієї складності світу. Строго кажучи, залишаючись на рівні матеріального світу, ми нічого не зможемо зрозуміти повною мірою. Концентруючись на матерії, ми усуваємо з наших думок значну частину Всесвіту. Крім матерії, у Всесвіті є безліч речей. У ній є магнетизм і електрика, світло і ефір, життя і думка. У ній є розум, свідомість, пам’ять, персональність і характер. Все перераховане вище не є матеріальним. Тим не менше, ці речі знайшли реальність в матеріальному світі через дивовижний біологічний процес втілення.

Ось що пише Альберт Едуард Віггам:

«У наш час, ми наткнулися на Бога в його майстерні — в електроні атома, клітці мікроорганізму, в живій протоплазмі. Подивившись на свою майстерню, механік вигукнув: «Все це — механізми». «За всім цим стоїть дихання Бога», — сказав спірітуаліст. Перший знайшов Всесвіт, який працює. Другий знайшов Всесвіт, в якому є сенс. Один знайшов інструменти, інший — діяча. Але як механіки, так і віталісти, як матеріалісти, так і спірітуалісти, згодні з тим, що співпраця з природним законом — це воля Божа. Тільки вона є джерело органічної моралі. Тільки вона забезпечує прогрес».

Я не знаю, яка саме філософія є істинною. Але я знаю, що до істини нас може призвести лише філософська думка, звільнена від кайданів. І я виступаю за важливість і вплив істини, щоб вона могла в наш час підняти всіх людей.

Але якщо я довірюся моєї скромній інтерпретації слів професора Джона Дьюі, я можу зробити висновок, що наука і критичний метод, які прийшли у світ разом з новою філософією, мають велику важливість для науки державного управління.

По-перше, філософія змінила підхід до теорії знання і природи пізнавального процесу в розумі. Свій внесок у це внесла біологія. У минулому панувала думка, що знання твориться на основі незалежних почуттів, тобто, що почуття являють собою врата до знання. Біологія запропонувала новий підхід, згідно з яким знання являє собою реакцію живого організму на його оточення. Таким чином, знання стає активним і діючим переживання організму, який виконує багаті можливості внутрішньо властивої структури. Не вдаючись у технічний жаргон, можна сказати, що емпіричний підхід не залишає каменя на камені від колишнього раціоналізму.

По-друге, змінився підхід до природи знання також змінив наш підхід до природи істини, і наше розуміння того, що є істина. Ми приходимо до висновку, що істина і спосіб набуття знання взаємопов’язані. Стародавня ідея про те, що десь в Небесах існує сфера незмінної істини, змінилася концепцією істини як жива і діюча реальності. Таким чином, стара битва між реальним і ідеальним, суб’єктом і об’єктом, досвідом і розумом, феноменом і ноуменом, виглядає вкрай застарілої. Вона, як легко переконатися, не призводить ні до яких практичних наслідків.

В першу чергу, суспільство страждає не від незбалансованого бюджету і порушення угод, а від неправильних ментальних процесів. Багато з цих процесів стали соціальними інститутами, які, за твердженням Матріна, є просто стереотипні соціальні звички. Характер мислення людей призводить до виникнення правильних або неправильних, мудрих або ж нерозумних соціальних інститутів. Деякі з цих інститутів мають вікову давнину. Вони служать перешкодою на шляху внутрішнього життя, заважаючи їй розширюватися і задовольняти всі нові потреби, дихати свіжою атмосферою духовного ранку, яким наука готова висвітлити світові. Ці ментальні звички не називаються злими, бо вони лежать далеко за межами того, що прийнято вважати злом. Ці звички не побачиш в якості заголовків газет. Колегії юристів не розглядають їх як причину соціального розбрату, оскільки колегії юристів знаходяться в полоні тієї ж мережі звичок. Але до тих пір, поки ми не звернемо на них увагу і не виправимо їх, суспільство ніколи не стане розумним. І до тих пір, поки суспільство не стане розумним, воно ніколи не стане щасливим і вільним.

Ось що пише Вільям Елсворт Херманс в своїй книзі «Неортодоксальна концепція буття»: «Ми змушені розглядати матерію на двох рівнях, матеріальному і духовному. Одиничний атом є не матеріальним, а духовним. Іншими словами, він являє собою певну кількість Сили, і ця сила повинна мати абсолютно нематеріальну природу».

Припущення про те, що атом володіє свідомістю, жодним чином не узгоджується з твердженням, що матерія має свідомістю. Атоми матерії не володіють свідомістю на матеріальному плані.

Одна з помилок матеріалізму — це припущення, що матерія в певних формах може володіти такою ж свідомістю, як мозок. Матеріалісти вважають що, оскільки ми володіємо свідомість, повинна існувати якась матеріальна частина людини, що володіє свідомістю. Але нема абсолютно ніяких доказів того, що свідомість було створено або виникла завдяки руху і формам. Ми не можемо погодитися з твердженням деяких матеріалістів, що свідомість виникла в результаті особливої комбінації матерії.

Чи буде нелогічно або нерозумно говорити, що рух має бути в першу чергу спрямованим до молекули і атому? Якщо так, що атом являє собою місце знаходження свідомості.

Армія являє собою щось більше, ніж зібрання людей, з яких вона складається. Особовий склад натовпу може бути таким же, як і особовий склад армії Різниця полягає в тому, що армія організована, а натовп — ні.

Моя гіпотеза полягає в тому, що Універсальна Сила володіє свідомістю і розумом, а також кожна її частина має свідомість і розумом, але всі частини не рівні цілого. З цієї причини, жоден атом дорівнює свідомості цілого. З іншого боку, я вважаю, що ціле не може бути краще органічної єдності частин, і, таким чином, кожна частина важлива для цілого в тій пропорції, як вона ставиться до цілого.

Я не вважаю, що атоми мають щільність. Щільність — це матеріальний атрибут, атоми ж не матеріальні, а духовні. Таким чином, атоми позбавлені матеріальних атрибутів. Між моєю концепцією і концепцією матеріалістів є істотна відмінність. Якщо атом водню не проникає через пергамент так само, як атом кисню, чому це відбувається? Якщо атоми кисню трохи менше за розміром, чому ж вони проникають краще?

У живому організмі є щось більше, ніж фізичні сили або хімія мертвої природи. Є життєво важливий стан, в якому молекули володіють силами, провідними до створення структур, що відрізняються від неживої природи і стоять на більш високому рівні. Є сила еволюції, яка не тільки забезпечує необхідні хімічні реакції але і викликає появу якостей, непояснених в рамках матеріальної природи.

Ось що пише Огюст Комте:

«Позитивний дух полягає в тому, щоб в рівній мірі дистанціюватися від двох небезпек, містицизму і емпіризму».

Під містицизмом він має на увазі непідтверджені пояснення і трансцендентні гіпотези. Уява людини отримує задоволення від подібних речей. Але ми повинні базувати всі реальні знання на загальних або конкретних фактах. Таким чином, позитивна наука утримується від пошуку субстанцій, цілей і навіть причин. Вона має справу виключно з феноменами і їх взаємозв’язком.

Коли вчений, за допомогою спостереження та дедукції, приходить до розуміння законів, він залишається задоволений. Знання законів дозволяє йому, в певних випадках, втручатися в явища і замінювати природний порядок штучним порядком, який краще підходить для його вимог. Механічні, астрономічні, фізичні, хімічні і навіть біологічні явища — це предмети, якими займається сучасна позитивна наука.