Розділ «VII. ВІК ДОРОСЛОСТІ»

Період дорослості у порівнянні з іншими віковими періодами — дошкільним, молодшим шкільним, підлітковим, юнацьким — охоплює значно більший відрізок часу життя людини і тому описання його особливостей є ускладненим.

Традиційно вважалося, що вік дорослості — це стабільний період у житті дорослої, сформованої людини і тому ніяких особливих змін у психічному розвитку особистості не відбувається. Французький психолог Е. Клапаред характеризував дорослість як стан психічного "закам'яніння", коли процес розвитку припиняється. Але більш ретельне вивчення цього вікового періоду змінило думку вчених. Потенціал розвитку існує протягом всього життя людини. З настанням дорослості процес розвитку людини не припиняється і не завершується, йому притаманні протиріччя і гетерохронність (нерівномірність); виділяються сенситивні і критичні моменти, психофізіологічний розвиток не є статичним, природа його різноманітна і суперечлива.

У 1928 році М.М. Рибніков для визначення періоду дорослості запропонував термін "акмеологія", (акме — це вища точка, розквіт, зрілість, краща пора). Таке визначення характеризує період дорослості як найпродуктивніший, творчий період життя людини, коли завершується загальносоматичний розвиток і статеве дозрівання, фізичний розвиток досягає свого піку. Цей вік характеризується високим рівнем інтелектуальних можливостей, творчих і професійних досягнень.

Вчені встановили, що період дорослості не завжди чітко розбивається на ряд добре виділених стадій, тому що зміни мислення, поведінки і особистості дорослої людини лише незначною мірою зумовлені хронологічним віком, або специфічними змінами в організмі людини, в більшій мірі ці зміни визначаються особистісними, соціальними і культурними факторами.

Не всі дорослі досягають однакових успіхів, або влаштовують своє життя за єдиним зразком. Та процесам розвитку у дорослому житті притаманні деякі спільні характеристики.

На думку Б.Г. Ананьєва вікова періодизація життєвого циклу людини базується: на послідовній зміні станів розвитку, односпрямованості і незворотності часу життя людини, тобто на топологічній характеристиці, і на тривалості існування індивіда, яке, в свою чергу, залежить від тривалості життя всіх індивідів даного віку — метричній характеристиці.

Ці характеристики представлені у схемах вікових періодизацій, прийнятих як міжнародні.

Середній вік: перший період 22 — 35 років чоловіки

21 — 35 років жінки

другий період 36 — 60 років чоловіки

36 — 55 років жінки

Люди похилого віку 61 —74 роки чоловіки

55 — 74 роки жінки

Старечий вік 75 — 90 обидві статі

Довгожителі старші 90 років.

У геронтології використовується періодизація Дж. Бірре- на— одного із дослідників процесів старіння людини. За Дж. Бірреном :

Рання зрілість триває від 17 до 25 років

Зрілість 25 — 50 років

Пізня зрілість 50 — 75 років