• входить до центральних і місцевих державних органів, а також до керівних органів громадських і релігійних організацій з відповідними пропозиціями;
• одержує в установленому порядку від органів державної влади усіх рівнів інформацію з питань, які виносяться на розгляд Ради;
• звертається за потрібною інформацією до керівних органів громадських і релігійних організацій;
• залучає до роботи на громадських засадах релігієзнавців, експертів-правників, інших фахівців з питань, що виносяться на розгляд Ради;
• приймає звернення до громадськості;
• використовує для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради, теоретичні розробки відповідних релігійних, громадських чи державних інституцій, інші матеріали інформаційного, консультативного чи рекомендаційного характеру;
• створює на громадських засадах робочі групи з актуальних напрямів діяльності (відродження духовності, морального виховання, експертно-консультативної роботи, добродійництва та милосердя, міжцерковної злагоди, видавничої діяльності та зв'язків із засобами масової інформації тощо).
До складу ВРЦ на добровільній основі входять керівники (повноважні представники) релігійних центрів – керівних органів діючих в Україні релігійних об'єднань (конфесій), статути яких зареєстровані в установленому порядку.
Підставою для вступу до складу Ради є заява релігійного об'єднання (конфесії), яку розглядають члени Ради на своєму засіданні. Вихід релігійних об'єднань (конфесій) зі складу ВРЦ вільний.
Основною формою роботи є засідання, що проводяться за потреби, але не менше одного разу на квартал. На засідання можуть запрошуватися з правом дорадчого голосу представники релігійних центрів, які не увійшли до складу Ради, а також представники відповідних державних органів чи громадських організацій.
Головують на засіданнях члени Ради почергово. Засідання вважається правомочним, якщо це повідомлення усім членам Ради повідомлені і на ньому присутні більше половини її членів.
ВРЦ приймає ухвали, що мають рекомендаційний характер. Ухвали вважаються прийнятими, якщо рішення ухвалено усіма керівниками (повноважними представниками) релігійних організацій – членів Ради, шляхом консенсусу.
З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 21 березня 2002 р. № 279 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій", створення належних умов для відновлення порушеної справедливості, захисту прав і законних інтересів релігійних організацій, утвердження принципів свободи совісті та віросповідної рівності Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 27 вересня 2002 p. № 564-р затвердив Перспективний план невідкладних заходів щодо остаточного подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій. У цьому плані були такі розділи:
І. Організаційна робота.
• 1. Вивчення питань про долю колишніх культових будівель, церковних приміщень і майна, належність яких до колишньої церковної власності підтверджено відповідними архівними документами, та узгодження їх з керівниками релігійних організацій на місцях, визначення термінів повернення цих будівель, приміщень і майна в користування церквам і релігійним організаціям та надання відповідних пропозицій Міжвідомчій комісії з підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і релігійних організацій, які були порушені внаслідок проведення колишнім Союзом РСР тоталітарної політики стосовно релігії.
• 2. Вивчення питань та надання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо механізму передачі в користування церквам і релігійним організаціям частини церковної атрибутики, літератури та документів, що зберігаються в музейних запасниках та архівах.
II. Правове та фінансове забезпечення.
• 1. Узагальнення і надання Міжвідомчій комісії інформації про культові об'єкти (у тому числі пам'ятки історії, культури й архітектури) та майно, які мають бути повернуті церквам і релігійним організаціям, та пропозиції щодо нормативно-правового врегулювання питань їх збереження.
• 2. Розробка та внесення в установленому порядку законопроекту щодо надання релігійним організаціям земельних ділянок.
III. Сприяння діяльності релігійних організацій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Громадські об’єднання в Україні» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державні органи та релігійні організації“ на сторінці 4. Приємного читання.
