угод.
Чинне законодавство України містить різні визначення посередницьких операцій. Наприклад, для цілей оподатковування Постанова Верховної Ради України "Про затвердження Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 27.06.1995 р. визначає посередницьку операцію як господарчу операцію суб'єкта підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісіонера у договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком довірчих операцій з грошовими коштами, цінними паперами, включаючи приватизаційні майнові сертифікати, операцій з випуску боргових зобов'язань і вимог та торгівлі ними, операцій з торгівлі (управління) валютними цінностями та іншими видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських і страхових операцій.
Визначення деяких видів посередницької діяльності містяться в підзаконних нормативно-правових актах. Так, Положення про провадження діяльності страховими посередниками, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. № 1523, визначає агентську діяльність як діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.
Важливим для всіх посередницьких правовідносин є те, що право власності на товар не переходить до контрагента за договором. Посередник, незалежно від чийого імені він виступає, завжди діє в інтересах власника. Якщо в договорі передбачено інше - відсутнє посередництво. Замість нього має місце договір купівлі-продажу, постачання та ін. Тобто посередництво відбувається між власником і майбутнім власником.
Такий критерій належності угод до посередництва дозволяє віднести до посередництва і представницькі повноваження у сфері підприємницької діяльності. Якщо учасник угоди надав послуги іншій особі і не є при цьому власником товару, а лише одержує винагороду за свою діяльність, то такі послуги можна віднести до посередницьких послуг.
Слід звернути увагу, що відповідно до змісту ч. 5 ст. 295 ГК України у певних видах господарської діяльності законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення агентської діяльності - так, цілком очевидно, що комерційне посередництво як підприємницька діяльність не допускається у тих видах діяльності, в яких підприємництво взагалі заборонено законом.
Зокрема обмеження у здійсненні підприємницької діяльності встановлені ст. 4 Закону України "Про підприємництво" (загалом цей Закон, окрім вказаної правової норми, втратив чинність з 01.01.2004 р.) - наприклад, діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами. Деякі обмеження можливості укладання агентського договору (як й інших договорів, в яких бере участь підприємець) обумовлюються вимогою законодавства щодо обов'язкового ліцензування відповідного виду діяльності - скажімо, згідно зі ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягають ліцензуванню посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, а також посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника.
Агентський договір та його зміст
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господарське право України» автора Несинова С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ) У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
