Вирішення справ господарським судом

Господарське право України

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомністю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У випадках, передбанених законодавними актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Правові засади здійснення діяльності господарськими судами визнанаються Законом України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. та Господарським процесуальним кодексом від 6 листопада 1991 р.

Систему господарських судів становлять місцеві господарські суди, якими є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні господарські суди, які утворені в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001 р. № 511 "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України", та Вищий господарський суд України.

Для визнанення підвідомності та підсудності важливими є також Рекомендації президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомності і підсудності справ господарським судам" від 27.06.2007 № 04-5/120, а також "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин (Рекомендації президії Вищого господарського суду України" від 28.12.2007

№ 04-5/14).

Третейський суд у спорах суб'єктів господарської діяльності. Порядок виконання судових рішень

Якщо господарські суди належать до судової гілки влади і є державним органом, то в країні існують також спеціалізовані недержавні установи, які можуть за згодою сторін, між якими виникла суперечка, останню вирішити. Насамперед це третейські суди.

Сьогодні в Україні діяльність третейських судів з розгляду господарських спорів між юридичними особами регулюється Законом України від 11 травня 2004 р. № 1701-ІУ "Про третейські суди" (далі - Закон № 1701-ІУ).

Практична реалізація питань третейського судочинства відображена в Узагальненні судової практики Верховного Суду України від 11.02.2009 р. "Практика застосування судами Закону України "Про третейські суди", в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди", в інформаційному листі Вищого господарського суду України 02.04.2009 № 01-08/194 тощо. До того ж посилання на можливість вирішення господарських та цивільних спорів у третейському суді містяться в більш ніж тридцяти нормативно-правових актах України, серед яких Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, закони України "Про заставу", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ін.

Проблеми, пов'язані з діяльністю третейських судів в Україні, є об'єктом численних дискусій, в яких обговорюються питання як теоретичного, так і практичного характеру. З одного боку, інститут третейського розгляду спорів, як і наявність інших альтернативних способів вирішення правових суперечок, - ознака розвинутого демократичного суспільства, та є досить ефективним і прогресивним, оскільки дає змогу особам уникнути деяких недоліків, притаманних державному судочинству. Він також сприяє зменшенню навантаження на суди. Цей інститут має багатовікову історію і поширений практично в усіх країнах світу.

З іншого боку, в Україні внаслідок недосконалості законодавчої бази впровадження і діяльність третейських судів не лише не дає позитивних результатів, але й призводить до виникнення значних ускладнень і проблем. Причому не можна стверджувати, що ці проблеми належать до сфери суто третейського розгляду справ. Оскільки питання виконання та оскарження рішення третейського суду нерозривно пов'язані з відповідним зверненням до державного суду, практично всі проблеми, пов'язані з третейським розглядом справ, стають актуальними і для судів. Крім того, до них додаються також проблеми, що виникають при здійсненні судами своїх власних функцій.

Відповідно до положень Закону від 11 травня 2004 р. № 1701-IV "Про третейські суди" (далі - Закон № 1701-IV) державними судами розглядається дві основні категорії справ, що безпосередньо пов'язані з діяльністю третейських судів: 1) справи про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду; 2) справи про скасування рішення третейського суду. Процесуальним законодавством не регламентовано порядок розгляду таких справ, що, зокрема, призводить до неоднакової судової практики.

Основна причина виникнення проблем у зазначеній сфері є недосконалість законодавства, що регламентує діяльність третейських судів та їх взаємодію із судами та іншими державними органами, насамперед Закону № 1701-IV. Справа в тому, що низка положень цього Закону внаслідок їх юридично-технічної недосконалості не узгоджується з положеннями інших законодавчих актів (зокрема з положеннями Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), що призводить до складних системних колізій, вирішувати які доводиться саме судам. Крім того, у чинному законодавстві з питань, пов'язаних з діяльністю третейських судів, наявна велика кількість прогалин, які на сьогодні вже виявлені завдяки напрацьованій практиці. Наявність колізій і прогалин неминуче призводить до неоднакової практики вирішення спорів, у першу чергу судами, що негативно позначається на рівні захисту прав осіб, а також створює ґрунт для численних зловживань.

Слід відзначити, що низку змін до чинного законодавства було внесено Законом від 5 березня 2009 р. № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів". Цим Законом, зокрема, вилучено деякі категорії справ з компетенції третейських судів, встановлено додаткові вимоги до третейської угоди, внесено зміни щодо правил визначення компетентного суду, врегульовано питання про преюдиційність рішення третейського суду, розширено переліки підстав для скасування рішення третейського суду та для відмови у видачі виконавчого документа на рішення третейського суду, а також вирішено питання про захист прав осіб, які не були стороною третейського розгляду, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки. Велику кількість проблем та зловживань породжує діяльність третейських судів при вирішенні конкретних спорів (арбітражів ad hoc), що можуть утворюватися згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 1701-IV.

На відміну від постійно діючих третейських судів, для яких законом передбачено необхідність реєстрації (що автоматично означає наявність юридичної адреси, подання відомостей про особовий склад постійно діючого третейського суду, зміст його регламенту тощо), всі питання створення та діяльності суду ad hoc регламентуються виключно третейською угодою, до якої також не встановлено спеціальних вимог. Таким чином, суди ad hoc часто функціонують фактично поза межами ефективного правового регулювання їх діяльності, що закономірно призводить до зловживань.

Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.

Вбачається, що розглядаючи будь-яке питання, пов'язане з діяльністю третейського суду, суду перш за все необхідно перевірити наявність укладеної сторонами належним чином третейської угоди, відповідність її форми та змісту встановленим вимогам. Відповідно до положень ст. 5 Закону № 1701-IV спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Однак слід наголосити на тому, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦК, згідно з ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Судам також слід звернути увагу на положення ст. 203 ЦК, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Щодо обов'язковості виконання рішення третейського суду було зроблено висновок Конституційним Судом України у п. 4 Рішення від 10 січня 2008 р. № 1-РП/2008 (справа про завдання третейського суду), в якому зазначено, що відповідно до Закону № 1701-IV третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (ст. 46 цього Закону), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господарське право України» автора Несинова С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вирішення справ господарським судом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

  • Особливості здійснення підприємницької діяльності

  • Господарські відносини та їх правове регулювання. Ознаки та види господарських правовідносин

  • Методи господарського права

  • ДЖЕРЕЛА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА

  • Конституційне регулювання відносин у сфері господарювання

  • Регулювання відповідних відносин на основі кодифікованих нормативно-правових актів (кодексів), законів та інших актів, що мають силу закону

  • Регулювання господарських відносин підзаконними нормативними актами

  • Роль судової практики для вдосконалення господарського законодавства

  • ДЕРЖАВА, МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ І ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку

  • Податки в механізмі державного впливу на господарські відносини

  • Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки

  • ЗАКОНОДАВЧЕ ВИЗНАЧЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Установчі документи суб'єктів господарювання - юридичних осіб

  • Правовий статус юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів

  • Характеристика правового статусу громадянина-підприємця

  • ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВ

  • Особливості правового становища державних і комунальних підприємств

  • Підприємства колективної власності

  • Приватні підприємства

  • ПРАВОВИЙ СТАТУС ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

  • Установчі документи господарських товариств

  • Особливості правового статусу акціонерного товариства - публічного та приватного

  • Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю

  • ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Суб'єкти процесу державної реєстрації

  • Вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору (ст. 8 Закону)

  • Надання відомостей з Єдиного державного реєстру

  • ЛІЦЕНЗУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ПАТЕНТУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості діяльності без патенту

  • Умови отримання патенту на торговельну діяльність

  • Отримання патенту для надання побутових послуг

  • Умови отримання патенту для грального бізнесу

  • Розділ 2. Особливості формування та використання майна суб'єкта господарювання

  • Організаційно-засновницькі повноваження власника

  • Право оперативного управління

  • Особливості використання майна за договорами оренди та лізингу

  • МАЙНОВА ОСНОВА ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Джерела формування майна суб'єктів господарювання

  • Прибуток суб'єкта господарювання

  • Корпоративні права

  • Використання природних ресурсів у сфері господарювання

  • Право суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці

  • ЗВІТНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Затвердження звітів вищим органом управління господарського товариства

  • Звітний період: поняття та види

  • Проведення інвентаризації: умови та порядок. Підстави проведення обов'язкової інвентаризації

  • КОРПОРАТИВНІ ПРАВА ТА ЇХ ПРАВОВЕ ЗАКРІПЛЕННЯ

  • Права та обов'язки учасників (засновників) господарських товариств

  • Корпоративне управління та його особливості у різних видах господарських товариств. Органи управління

  • Захист прав корпоративного учасника

  • Рейдерство та грінмейл як види втручання у діяльність товариства

  • Методи захисту компаній від спроб корпоративного захоплення

  • АНТИМОНОПОЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

  • Загальна характеристика антимонопольного законодавства

  • Заборона антиконкурентних узгоджених дій

  • Санкції за порушення антимонопольного законодавства

  • ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ЗАХИСТ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

  • КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Поняття, види і форми контролю в Україні. Особливості і види адміністративного контролю. Відмінність ревізії від перевірки

  • Правові форми парламентського контролю

  • Взаємодія контрольних органів. Підстави проведення контролю

  • Повноваження контролюючих органів

  • БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ: ВИДИ, УМОВИ ЇХ ВІДКРИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ

  • Основний рахунок підприємства. Розрахунковий рахунок

  • Депозитний рахунок

  • Рахунки для коштів з цільовим призначенням

  • Порядок відкриття рахунка в іноземній валюті, в іноземному банку

  • РОЗРАХУНКИ МІЖ СУБ'ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Контроль за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства про використання готівкових коштів

  • Безготівкові форми оплати. Особливості використання різних видів документів у безготівкових розрахунках: векселя, чека, акредитива, доручення, вимоги-доручення

  • Умови отримання ліцензії на здійснення операцій в іноземній валюті

  • Наслідки порушення правових норм НБУ у сфері розрахунків іноземною валютою

  • Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

  • Підстави виникнення господарських зобов'язань

  • Загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання

  • 20. ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР

  • Правові вимоги до змісту господарського договору

  • Особливості укладення попередніх договорів

  • Порядок укладання господарських договорів (традиційний, конкурентні способи, шляхом переговорів)

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНИХ відносин

  • Припинення господарських договорів

  • Господарсько-правові засоби забезпечення належного виконання господарських зобов'язань

  • ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Державна система класифікації та кодування техніко-економічної і соціальної інформації, класифікація видів економічної діяльності (НВЕД)

  • Галузі народного господарювання та їх класифікація

  • Галузі сфери матеріального та нематеріального виробництва. Продукція виробничо-технічного призначення та вироби народного споживання

  • ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Окремі види господарсько-торговельної діяльності (поставка, контрактація сільськогосподарської продукції, енергопостачання, біржова торгівля, оренда майна та лізинг, міна (бартер), зберігання)

  • КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ) У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Агентський договір та його зміст

  • Немонопольні та монопольні агентські відносини

  • Розрахунки в агентських відносинах

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

  • Прийняття вантажу до перевезення та отримання вантажу в пункті призначення. Зміни умов перевезення

  • Відповідальність за порушення умов договору перевезення

  • Порядок вирішення спорів щодо перевезень

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ

  • Сторони договору підряду на капітальне будівництво: замовник, генеральний підрядник та субпідрядник

  • Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво

  • Умови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво

  • БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СТРАХУВАННЯ

  • Організаційно-правові форми банків. Державні та кооперативні банки

  • Банківські операції. Депозитні та розрахункові операції банків. Відповідальність за порушення строків розрахунків. Кредитування господарської діяльності

  • ПОСЕРЕДНИЦТВО У ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ. АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Ліцензування посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів. Умови, за яких не допускається здійснення посередницької діяльності

  • Укладення правочинів з цінних паперів

  • Поняття фондової біржі. Законодавство, що регулює діяльність фондової біржі. Особливі умови припинення діяльності фондової біржі

  • Поняття аудиту. Аудиторська діяльність

  • Суб'єкти аудиторської діяльності: аудитор та аудиторська організація

  • Аудиторська палата України

  • ВИКОРИСТАННЯ У ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВ ІНШИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (КОМЕРЦІЙНА КОНЦЕСІЯ)

  • Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії. Винагорода за договором комерційної концесії

  • Розділ 4. Спеціальні режими господарювання. відповідальність у сфері господарської діяльності

  • Види та форми інвестування інноваційної діяльності

  • Державне регулювання інноваційної діяльності

  • Державні гарантії інноваційної діяльності

  • Договір на створення та передачу науково-технічної продукції

  • Державна експертиза інноваційних проектів

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Суб'єкти ЗЕД. Правила ІНКОТЕРМС

  • Ліцензування та квотування ЗЕД

  • Правовий режим іноземних інвестицій: поняття та форми здійснення іноземних інвестицій

  • Оцінка іноземних інвестицій. Державна реєстрація та гарантії захисту іноземних інвестицій

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОНЦЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІНШИХ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Принципи концесійної діяльності

  • Припинення діяльності підприємства, майно якого передається в концесію

  • Державні гарантії інвестицій у СЕЗ

  • ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Зменшення розміру та звільнення від відповідальності

  • Види санкцій. Господарські санкції (договірні): відшкодування шкоди, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції

  • Адміністративно-господарські санкції

  • Кримінальна відповідальність у сфері господарювання

  • ЗАХИСТ ПРАВ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Виконавчий напис нотаріуса

  • Вирішення справ господарським судом
  • ПРИПИНЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • Зняття з обліку в органах державної податкової служби

  • Зняття з обліку в органах Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та тимчасової втрати працездатності

  • Порядок закриття рахунків в установах банку

  • Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА

  • Державна політика з питань банкрутства

  • Процедури, що застосовуються щодо неплатоспроможного боржника та його майнові активи

  • Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство

  • ЛІТЕРАТУРА