• грошові кошти в національній валюті або в іноземній валюті;
• майнові права, у тому числі права користування майном, природними ресурсами, право на здійснення господарської діяльності, права інтелектуальної власності.
Стосовно деяких суб'єктів господарювання (банки, страхові компанії та ін.) спеціальними законами встановлені обмеження щодо складу внеску учасників. Наприклад, ЗУ "Про страхування" від 07.03.96 р. в редакції Закону від 04.10.2001 р. встановлено, що страховиками вважаються фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю. При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, але не більше 25% загального розміру статутного фонду.
Частку засновника та учасника в статутному фонді господарського товариства становить його внесок, оцінений у національній валюті України відповідно до порядку, який визначається в установчих документах товариства (якщо інше не встановлено законом).
Існує заборона використання для формування статутного фонду певних видів майна, як правило, це: кошти, отримані в кредит, позику та під заставу, банківські метали, бюджетні асигнування і т. д.
Особливостями статутного фонду господарського товариства є те, що:
• він формується частково до державної реєстрації товариства і набуття ним статусу юридичної особи;
• він утворюється за рахунок майна учасників товариства, а не за рахунок відрахувань від чистого прибутку, як інші фонди.
Розмір статутного фонду, визначений установчими документами, може бути змінений з дотриманням вимог, встановлених законом, за рішенням товариства, вступає в силу з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Резервний фонд створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% від розміру статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду не може бути менше 5% суми чистого прибутку. При повному або частковому використанні коштів резервного фонду він повинен бути поповнений шляхом наступних щорічних відрахувань, до досягнення ним розміру, визначеного установчими документами.
Кошти резервного фонду використовуються на:
• покриття непередбачених збитків;
• виплату дивідендів за привілейованими акціями і відсотків за облігаціями при відсутності або недостатності у товариства чистого прибутку;
• покриття балансового збитку за звітний період.
Крім статутного та резервного фондів, у господарському товаристві можуть створюватися:
• 1) фонд розподілу прибутку або фонд дивідендів (його кошти спрямовуються на виплату дивідендів учасникам товариства);
• 2) фонд розвитку виробництва (направляється на технічне переоснащення, реконструкцію та розширення діючого виробництва і освоєння нових напрямків, підготовку й освоєння випуску нової або модернізованої продукції, освоєння прогресивних технологічних процесів, проведення науково-дослідних, конструкторських і проектних робіт тощо);
• 3) фонд соціального забезпечення (використовується для додаткових виплат працівникам товариства при їх тимчасовій непрацездатності, оплату путівок працівникам до оздоровчих закладів, страхування життя і здоров'я працівників товариства та ін.);
• 4) фонд нерозподіленого прибутку (залишок чистого прибутку, що не включений в інші фонди) та ін.
Прибуток господарського товариства становить всі надходження від його господарської діяльності за вирахуванням матеріальних витрат і витрат на оплату праці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господарське право України» автора Несинова С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРАВОВИЙ СТАТУС ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ“ на сторінці 3. Приємного читання.
