• власне аудит, який включає в себе практичне виконання аудиторських перевірок;
• надання інших аудиторських послуг.
Закон "Про аудиторську діяльність" не розкриває змісту організаційного та методичного забезпечення аудиту. До організаційного забезпечення аудиту можна віднести:
• легалізацію аудиторської фірми (аудитора) шляхом державної реєстрації;
• сертифікацію аудиторів;
• ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги.
Методичне забезпечення аудиту включає в себе:
• розроблення і затвердження програми підготовки аудиторів;
• затвердження норм і стандартів аудиту. Аудиторську діяльність можна розглядати як один із видів господарської (підприємницької) діяльності (хоч на відміну від, наприклад, російського законодавства, про це в Законі "Про аудиторську діяльність" прямо не зазначається). Проте такий висновок можна зробити зі змісту ч. 3 ст. 3 Закону, в якому йдеться про те, що прибуток (доход) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.
Безумовно, аудиторська діяльність є безпосередньою, самостійною, систематичною на власний ризик діяльністю з надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами. Проте Закон "Про аудиторську діяльність" знову ж таки не вимагає, щоб ці особи були зареєстровані як суб'єкти господарювання у порядку, встановленому законодавством.
Вважаємо, що з метою уникнення різного тлумачення положень Закону "Про аудиторську діяльність", а відтак конфліктів з цього приводу, у вищеназваному законі варто було б прямо зазначити, що аудиторська діяльність є підприємницькою діяльністю (підприємництвом).
Згідно з ч. 2 ст. 362 ГК аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом, законом про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Основним нормативно-правовим актом законодавства про аудиторську діяльність є Закон України від 22 квітня 1993 р. "Про аудиторську діяльність". Його положення діють на території України і поширюються на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності. Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю.
Важливе значення для правового регулювання здійснення аудиту мають положення Закону України від 16 липня 1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Більш детально ці питання врегульовані Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством фінансів України.
Значна кількість нормативно-правових актів прийнята Аудиторською палатою України. Серед них можна назвати Положення про сертифікацію аудиторів від 19 листопада 2002 р., Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності від 31 жовтня 2000 р.( в ред. від 25 листопада 2004 р.), Типове положення про регіональне відділення Аудиторської палати України від 27 січня 2005 р. тощо.
Проведення аудиту окремих суб'єктів господарювання здійснюється з урахуванням положень, що містяться у так званих відомчих нормативних актах, прийнятих Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, Фондом Державного майна, Національним банком України, Державною податковою адміністрацією України.
Суб'єкти аудиторської діяльності: аудитор та аудиторська організація
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господарське право України» автора Несинова С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття аудиту. Аудиторська діяльність“ на сторінці 2. Приємного читання.
