Розділ 2. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ
Поняття державного управління в широкому розумінні
Державне управління в широкому розумінні – це сукупність усіх видів діяльності усіх органів держави, тобто означає фактично всі форми реалізації державної влади в цілому. Стаття 6 Конституції встановлює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Іншою мовою, державне управління в широкому розумінні характеризує всю діяльність держави за організуючим впливом зі сторони спеціальних суб'єктів права на суспільні відносини.
Поняття державного управління у вузькому розумінні
Державне управління у вузькому розумінні – це сукупність видів діяльності державних органів, між якими певним чином розподілені різні види діяльності держави. Відтак категорія державного управління у вузькому значенні відображає відносно самостійний вид діяльності держави, що його здійснює певна частина державних органів.
Риси державного управління
Специфічні риси державного управління: 1) загальнодержавний характер; 2) підзаконний характер; 3) юридично-владний, розпорядчий характер; 4) організаційний зміст; 3) цілеспрямованість, активний характер; 6) постійна основа, безперервність.
Принципи державного управління
Державне управління здійснюють на підставі принципів:
1) соціально-політичні: демократизм; участь населення в управлінській діяльності; рівноправність осіб; рівність усіх перед законом; законність; гласність; врахування громадської думки; об'єктивність;
2) організаційні принципи побудови апарату державного управління: галузевий, функціональний, територіальний;
3) організаційні принципи функціонування апарату державного управління: нормативність діяльності; єдиноначальність та колегіальність; поділ управлінської праці; відповідальність за свої рішення; оперативна самостійність.
Елементи управлінської діяльності
До основних елементів змісту управлінської діяльності належать:
1) цілі та завдання – уявлення про напрями та очікувані наслідки управлінської діяльності;
2) функції – частина управлінської діяльності, яка здійснюється на основі закону або іншого правового акта органами виконавчої влади, притаманними їм методами для виконання завдань державного управління. Традиційно функції управління поділяють на: загальні (прогнозування, планування, організація, регулювання, координація, облік, контроль); спеціальні (відображають специфіку або конкретного суб'єкта управління); допоміжні (обслуговують виконання загальних і спеціальних функцій);
3) методи – способи здійснення керуючими суб'єктами владно-організуючого впливу на керовані об'єкти.
Поняття адміністративного розсуду
Адміністративний розсуд – це визначений межами норм права певний ступінь свободи суб'єкта управління (органу, посадової особи тощо) у правовому вирішенні того чи іншого управлінського питання (справи), яка надається з метою прийняття раціонального оптимального рішення у справі. Адміністративний розсуд обумовлений творчим, динамічним характером управлінської діяльності, складністю управлінських ситуацій у різноманітних сферах життєдіяльності та потребує розширення правового регулювання дозволеної поведінки і можливих варіантів її наслідків.
Види адміністративного розсуду
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право України» автора Бурбика М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
