Поняття дисциплінарної відповідальності
Під дисциплінарною відповідальністю традиційно розуміють заходи примусу, застосовувані до особи за винне порушення трудової дисципліни та службових обов'язків. Певні категорії державних службовців у дисциплінарному порядку відповідають і за проступки, які дискредитують їх та державні органи, де вони працюють (керівники, співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці тощо).
Ознаки дисциплінарної відповідальності
Дисциплінарна відповідальність характеризується наступними ознаками: її підставою є дисциплінарний проступок; за такий проступок передбачено накладання дисциплінарного стягнення; стягнення накладається уповноваженим на те органом (посадовою особою) в порядку підлеглості; межі "дисциплінарної" влади цього органу або посадової особи чітко встановлюються правовими нормами; особа, щодо якої застосовано дисциплінарне стягнення, може оскаржити його в судовому або адміністративному порядку (вищій посадовій особі); за один дисциплінарний проступок накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Строки дисциплінарного провадження
У дисциплінарному провадженні застосовуються наступні строки: дисциплінарне стягнення накладається безпосередньо після виявлення проступку (без урахування часу хвороби працівника або відпустки), але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, при цьому дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше 6 місяців з моменту вчинення проступку. Дисциплінарне стягнення оголошується наказом (розпорядженням) і повідомляється працівникові під розписку. Якщо протягом 1 року з дня накладення стягнення працівник не вчинив нового проступку, він вважається таким, який не піддавався дисциплінарній відповідальності, а за умов сумлінного ставлення до праці, стягнення може бути зняте до кінця 1 року.
Види дисциплінарних стягнень
Як дисциплінарні стягнення можуть застосуватися звільнення та догана, які передбачені трудовим законодавством. До державних службовців може також застосовуватися попередження про неповну службову відповідність та затримка до 1 року в присвоєнні чергового рангу або призначення на вищу посаду (Закон "Про державну службу").
Нормотворче провадження
Нормотворче провадження регламентує порядок підготовки і прийняття підзаконних нормативно-правових актів різного рівня.
Види нормотворчих проваджень
Залежно від сфери організуючого впливу розроблюваних нормативних актів, в юридичній науці прийнято виділяти такі нормотворчі провадження: провадження з прийняття постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України; провадження з видання наказів, інструкцій та інших актів міністерств, державних комітетів та інших центральних органів спеціальної компетенції; провадження з видання рішень місцевих державних адміністрацій; провадження з видання локальних актів (наказів, положень, правил) керівниками державних підприємств, установ та організацій; провадження з видання нормативних актів органами місцевого самоврядування.
Стадії нормотворчого процесу в управлінській діяльності
Виділяють наступні стадії нормотворчого процесу в управлінській діяльності: збирання інформації та виявлення проблемних ситуацій; розробка проекту нормативного акта управління; узгодження, візування, обговорення проекту громадськістю та у відповідному органі; прийняття рішення й оформлення акта; опублікування акта або доведення до відома всіх заінтересованих осіб.
Провадження за зверненнями громадян
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право України» автора Бурбика М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття дисциплінарної відповідальності“ на сторінці 1. Приємного читання.
