• право власності не є всеосяжним, бо не всі природні ресурси за своїми властивостями можуть знаходитись у власності, а тільки ті з них, що є відносно стабільними, що підлягають індивідуалізації (земля, її надра, води, ліси та тваринний світ). Інші елементи природного середовища не здатні за об'єктивними властивостями бути об'єктами власності (атмосферне повітря, вітрова та сонячна енергія тощо);
• природні ресурси, хоча і є самостійними об'єктами власності, проте знаходяться у нерозривному екологічному взаємозв'язку один з одним, їх не можна відокремлювати від природного середовища;
• природні ресурси як об'єкт природного походження складають національне багатство України.
Форми власності на природні ресурси – юридично оформлені напрями суб'єктно-об'єктної належності природних ресурсів та їх організаційно-правове забезпечення.
В Україні виділені три основні форми власності – державна, комунальна (територіальних громад) та приватна (громадян і юридичних осіб).
Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси та його зміст.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право» автора Аніщенко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І ПРАВО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
