Екологічні обов'язки громадян України наведені на рис. 1.13. З урахуванням суб'єктного складу виокремлюють загальні (притаманні всім без винятку громадянам як суб'єктам екологічного права) та спеціальні екологічні обов'язки (визначені природоресурсним екологічним законодавством, базуються на загальних положеннях права власності та природокористування, забезпечення екобезпеки, містять обов'язки, зумовлені специфікою природного ресурсу, особливостями правового режиму експлуатації відповідного об'єкта; характерні при введенні режиму надзвичайного стану або при оголошенні певної місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації), а також на майнові та немайнові.
Рис. 1.13. Екологічні обов'язки громадян України
Гарантіями прав є сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, спрямованих на фактичну реалізацію прав людини, на усунення причин і перешкод їх обмеження, ненадійного здійснення і захист від порушень.
Всі гарантії реалізації прав громадян України (рис. 1.14) поділяються на загальні (соціально-економічні, політичні, ідеологічні умови життя суспільства) та спеціальні – юридичні, однак обидві групи перебувають у нерозривному взаємозв'язку.
Рис. 1.14. Еколого-правові гарантії екологічних прав громадян України (згідно ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")
Порушені права громадян повинні бути відновлені, а їх захист можливий як в адміністративному, так і в судовому порядку. Існують певні способи і форми захисту екологічних прав громадян (рис. 1.15).
Належна реалізація екологічних прав повинна забезпечуватися не тільки гарантіями, але дією всієї системи екологічного законодавства щодо їх забезпечення, зокрема: нормуванням якості навколишнього природного середовища, екологічним страхуванням, державним контролем за станом довкілля та дотриманням екологічного законодавства.
Рис. 1.15. Характеристика форм та способів захисту екологічних прав громадян України
Система екологічного права. Джерела екологічного права.
Система екологічного права як галузі права – це його внутрішня будова, упорядкована сукупність його інститутів, розташованих у певній послідовності, відповідно до його внутрішніх закономірностей. Елементом системи екологічного права як галузі права є правова норма. Ця система складається з трьох частин, характеристика яких наведена на рис. 1.16.
Система екологічного права як навчальної дисципліни – це цілісна, послідовна та взаємообгрунтована сукупність теоретичних положень, ідей, поглядів на екологічне право, його місце у правовій системі, структурі та зміст, яка складається з трьох частин (рис. 1.17).
Система екологічного права як еколого-правової науки – це система наукових поглядів, правових ідей, концепцій, понять, знань закономірностей правового регулювання екологічних відносин, які утворюють предмет екологічного права.
Рис. 1.16. Характеристика системи екологічного права як окремої галузі права
Рис. 1.17. Характеристика системи екологічного права як навчальної дисципліни
Джерелами, тобто нормативно-правовими актами екологічного права, виступають закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства екології та природних ресурсів України, рішення місцевих рад.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право» автора Аніщенко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суб'єкти екологічного права. Поняття та види екологічних прав громадян. Обов'язки громадян у галузі екології Правові гарантії екологічних прав і свобод людини й громадянина та способи їх захисту.“ на сторінці 2. Приємного читання.
