ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Екологічне право

Орендарями можуть бути громадяни України, юридичні особи України, іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання і організації та іноземні держави. Вони набувають право оренди, тобто право, що засноване на договорі, де зазначено строкове платне володіння земельною ділянкою, яка необхідна орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності.

Земельним законодавством встановлені три форми плати за землю: земельний податок, орендна плата та нормативна ціна землі. Права та обов'язки землекористувачів наведені на рис. 6.1.

Охороні підлягають усі землі держави незалежно від їхнього цільового призначення, форми власності і видів господарської діяльності. В системі охорони земельних ресурсів чинне місце займає охорона ґрунтів, під якою розуміють систему заходів, спрямованих на захист, якісне поліпшення і наукове обґрунтування підвищення репродуктивної функції ґрунтів, для підтримки стійкості розвитку біосфери.

Основні права та обов

Рис. 6.1. Основні права та обов'язки землекористувачів

Охорона земел – це система міжнародних, державних, регіональних і локальних адміністративно-господарських, економічних, нормативних, юридичних, техніко-технологічних та громадсько-виховних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використанная земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для сільскогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, відновлення якості земельних ресурсів.

Охорона грунтів регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року, Законами України "Про охорону земель" (ст.ст. 1, 22), "Про державний контроль за використанням та охороною земель" – обидва від 19 червня 2003 року та іншими законодавчими нормативно-правовими актами нашої держави та міжнародних програм і угод. У всіх цих документах іде мова про роль грунту як незамінного і загального базису розміщення продуктивних сил, особливого середовища життєдіяльності людства, невід'ємної частини біосфери. Родючість грунтів є показником якості ґрунтів, який змінюватися під впливом різноманітних екологічних чинників, тому в земельному законодавстві передбачені певні заходи охорони грунтів від ерозії, виснаження, засмічення та інших негативних явищ, що зменшують їх родючість і ставлять під загрозу вирощування екологічно чистої продукції.

Охорона земель включає наступне:

• наукове обґрунтування і практичне забезпечення досягнення раціонального землекористування;

• захист сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб;

• збереження грунтів, їхніх корисних властивостей, насамперед, родючості, максимально можливе запобігання втрат і виснаження сільськогосподарських земель, обмеження відведення продуктивних земель для несільськогосподарських потреб;

• захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушування, ущільнення та інших несприятливих природних;

• своєчасне попередження й усунення причин, які призводять до деградації, забруднення, засмічення земель небезпечними відходами людської діяльності – відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих техногенних процесів, а також до порушення, знищення Грунтів, збіднення екосистем;

• своєчасне здійснення підприємствами виробничої, гірничодобувної, аграрної й інших видів господарської діяльності, які зумовлюють руйнування грунтового покриву, втрату ним родючості та порушення екологічної рівноваги функціонування земель, а також підривають стійкість агроландшафтів тощо;

• раціональне використання і збереження земельних ресурсів, поліпшення корисних властивостей і санітарно-гігієнічного стану грунтів, екологічно та економічно обґрунтовані освоєння і меліорацію непридатних для господарського використання земель;

• своєчасне запобігання й усунення негативного впливу деградованих, забруднених і порушених земель на здоров'я людини, окремі природні ресурси та довкілля в цілому, а також на економічний і соціальний розвиток держави;

• консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь;

• попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

• збереження природних водно-болотних угідь та інших цінних природних територій і об'єктів.

При здійсненні управлінської, господарської й інших видів діяльності людини, зв'язаної з охороною та раціональним використанням земель, головним має бути те, щоб господарська діяльність землевласників, землекористувачів чи орендарів не призводила до зниження родючості грунтів і їхнього забруднення. За певні види земельних правопорушень, які поділяються на два види (екологічні та інші) в чинному законодавстві існують відповідні види юридичної відповідальності, а саме:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право» автора Аніщенко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСОБЛИВА ЧАСТИНА“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

  • Предмет та об'єкти екологічного права. Методи, принципи і функції екологічного права.

  • Екологічні правовідносини: зміст та особливосте Поняття про норми екологічного права.

  • Суб'єкти екологічного права. Поняття та види екологічних прав громадян. Обов'язки громадян у галузі екології Правові гарантії екологічних прав і свобод людини й громадянина та способи їх захисту.

  • Тема 2. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І ПРАВО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

  • Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси та його зміст.

  • Право природокористування: принципи, об'єкти та суб'єкти, правова класифікація видів природокористування.

  • Підстави виникнення та припинення права природокористування.

  • Тема 3. ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Функції державного управління в галузі екології

  • Тема 4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

  • Класифікація екологічних правопорушень.

  • Тема 5. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА ЇХ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ ТА ОХОРОНІ ДОВКІЛЛЯ

  • Роль діяльності органів внутрішніх справ у забезпеченні законності дій юридичними й фізичними особами в галузі природокористування та охорони довкілля.

  • ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
  • Правовий режим використання, відтворення і охорони вод та атмосферного повітря в Україні.

  • Правовий режим використання, відтворення, захисту і охорони лісів та тваринного світу.

  • Тема 7. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Й УМОВ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ

  • Правовий режим використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів, рекреаційних зон, виключної (морської) економічної зони та науково цінних природних комплексів.

  • Тема 8. МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ

  • Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього середовища.

  • Екологічне співробітництво країн – членів СНД, в тому числі України.

  • Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.