Адміністративним правопорушенням (проступком), як це передбачено в ст. 9 КУпАП України, визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність[1].
Під складом адміністративного правопорушення розуміється сукупність ознак, що передбачені в КУпАП України або іншому законі, при наявності яких відповідне протиправне діяння може розглядатися як адміністративний проступок. Ці ознаки характеризують об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Предмет адміністративних проступків, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю має значення як: 1) предмет суспільних відносин, що охороняються регулюючими нормами у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів; 2) предмет проступку, як конкретні наркотичні засоби, так і психотропні речовини, що використовувалися при протиправних діяннях; 3) предмет протиправного впливу – те, з допомогою чого вчиняється проступок.
Під провадженням в справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю можна розуміти особливий вид процесуальної діяльності уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення в сфері контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Діяльність учасників провадження у дослідженій сфері розвивається у часі як послідовна низка пов'язаних між собою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов'язків в сфері контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Увесь процес складається з кількох стадій. Провадження щодо адміністративних правопорушень, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю можна виділити наступні стадії: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) попереднє адміністративне розслідування; 3) розгляд справи і винесення постанови; 4) перегляд постанови та виконання постанови.
Приводом для порушення справи про адміністративне правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю є одержання інформації про діяння, що має ознаки складу правопорушення. Така інформація може бути отримана в будь-якій формі: повідомлення очевидців, посадових осіб державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, безпосереднє виявлення факту порушення працівниками міліції, посадовими особами, представниками державних спеціалізованих інспекцій, прокурорами та складені про це рапорти, акти і постанови (прокурора), окрім заяв потерпілих та їхніх родичів, джерело відомостей, фактичних даних, певна дія, волевиявлення.
Підставою для порушення провадження про адміністративне правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю є достатні дані, що вказують на наявність ознак адміністративного проступку у цій сфері (зберігання, придбання наркотиків, їх невеликий розмір тощо). У випадку безпосереднього виявлення ознак адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП[1], складається протокол. У цьому випадку це є актом порушення справи.
При надходженні повідомлення чи заяви про названий проступок, актом порушення провадження може бути, письмова вказівка компетентної посадової особи, наприклад, начальника органу внутрішніх справ, яка зобов'язує працівника органу внутрішніх справ (наприклад, дільничного інспектора міліції) з'ясувати обставини справи і скласти протокол.
Доказування для органів адміністрування наркоконтролю є такою ж необхідною умовою. У ст. 251 КУпАП дається поняття доказів, а також джерел їх одержання. У ст. 252 КУпАП закріплено обов'язки органу або посадової особи оцінювати[3].
При вчиненні проступку, передбаченого статтею 44 КУпАП приводом до порушення справи є висновок експерта про те, яка кількість наркотичних засобів або психотропних речовин відноситься до невеликих розмірів.
Таким чином, актами порушення справи про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин є такі: а) складання протоколу про адміністративне правопорушення; б) вказівка компетентної особи (резолюція на заяві, повідомленні чи іншому документі) про порушення адміністративного провадження; в) постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, ухвала суду про відмову в порушенні кримінальної справи й передачі матеріалів для застосування заходів адміністративного стягнення; г) направлення судом компетентному органу матеріалів справи, якщо суд у процесі їх розгляду дійшов висновку, що в діянні особи відсутні ознаки складу злочину, але є ознаки адміністративного проступку.
Більшість науковців, які досліджували питання адміністративного провадження, не виділяють окремої стадії "попереднього адміністративного розслідування", вважаючи, що адміністративне розслідування притаманне всім стадіям процесу: попередні перевірки, які проводяться до порушення справи, після її порушення, під час її розгляду і винесення у справі постанови. Однак, не можна не погодитись, що така стадія має право на існування, та охоплює наступні елементи: 1) опитування свідків, правопорушника, потерпілих, 2) дослідження речових доказів, 3) огляд речей та особистий огляд, 4) призначення експертизи, 5) попереднє вивчення матеріалів справи попереднього адміністративного розслідування.
Розслідувати адміністративне правопорушення практично не можливо без установлення основного (головного) факту, що підлягає доказуванню, наявності складу правопорушення, що передбачений КУпАП. Опитування свідків і потерпілих уповноважена особа здійснює в процесі складання або після складання протоколу, яким порушується справа про адміністративний проступок. Як відомо, пояснення свідків та потерпілого є джерелами доказів про адміністративний проступок. У відповідності до ст. 272 КУпАП[4] як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню у даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі і відповісти на запитання.
При кваліфікації правопорушення свідок може бути викликаний для отримання від нього відомостей, коли він знає про обставини справи, незалежно від того чи він є безпосереднім очевидцем, чи відомості про це отримані ним від інших осіб. Показання свідка може стосуватися будь-яких обставин справи – це вчинення правопорушення, винності особи в їх вчиненні, наявності обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність. За допомогою свідків можуть бути встановлені обставини щодо особистості правопорушника, його майнового стану, адже у відповідності до статті 33 КУпАП ці обставини повинні бути враховані при накладанні адміністративного стягнення.
Свідок допитується про факти, які стосуються справи про адміністративне правопорушення у сфері адміністрування наркоконтролю. В процесі допиту встановлюються, наприклад, такі дані: 1) яким чином стало відомо свідку про незаконне виробництво наркотичних засобів і психотропних речовин; 2) відомості про процес виробництва; 3) звідки стало відомо, що підозрюваний виробляє саме наркотичні засоби; 4) де була придбана сировина для вироблення наркотиків; 5) у кого і де придбав підозрюваний у вчиненні правопорушення наркотичні засоби; 6) де і протягом якого часу підозрюваний зберігав наркотичні засоби; 7) вид наркотиків; 8) яким видом транспорту, де і коли перевозив підозрюваний наркотичні засоби; 9) коли підозрюваний робив спробу пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин; 10) через яке поштове відділення було здійснено пересилання наркотиків; 11) чи не було у поведінці підозрюваного намірів збуту наркотичних засобів тощо.
У випадках ухилення особи від медичного огляду чи медичного обстеження для отримання доказів саме ухилення і правильної кваліфікації в опитуваного свідка отримують такі дані: 1) про спосіб ухилення особи хворої на наркоманію від медичного обстеження на наявність наркотичного сп'яніння; 2) активні дії з метою ухилення від медичного обстеження; 3) хто надавав допомогу ухилятися від обстеження; 4) звідки свідку відомо, що дана особа зловживає наркотичними засобами.
Під час проведення попереднього адміністративного розслідування в справах про адміністративні проступки, що передбачені ч. 1 ст. 1061 КУпАП[5] "Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки" опитування свідків має встановити такі дані: 1) місце дислокації посівів снотворного маку чи конопель, місце їх зберігання та переробки;
• 2) як і якими силами здійснюється охорона об'єктів, де ростуть снотворний мак чи коноплі, де вони зберігаються та переробляються;
• 3) де і яким чином знищуються післяжнивні залишки й відходи виробництва, що містять наркотичні речовини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністрування наркоконтролю в Україні» автора Настюк В.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю“ на сторінці 1. Приємного читання.
