В справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 44 КУпАП як адміністративне стягнення може бути застосовано адміністративний арешт. Причому у відповідності до ст. 326 КУпАП постанова місцевого суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються місцевими судами, адміністративними комісіями, органами внутрішніх справ та іншими органами. Статті 287, 288 КУпАП[3] передбачають порядок оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення. І, якщо постанову начальника органу внутрішніх справ або його заступника можна оскаржити або у орган, вищий за рівнем компетенції по відношенню до того, який розглядав справу по суті, або у місцевому суді, то постанова місцевого суду про накладання адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Предметом оскарження до адміністративного суду є рішення, в тому числі нормативні акти Президента України, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, їх дії або бездіяльність, щодо яких фізичні особи або суб'єкти адміністративно-правових відносин вважають, що порушені чи обмежені права і свободи людини й громадянина.
Закон України "Про звернення громадян", наприклад, забороняє подання скарги в той орган або тій посадовій особі, яка винесла початкове рішення. Це пояснюється тим, що вирішення справи про адміністративні правопорушення, особливо пов'язаної із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, потребує нового аналізу доказів і інформації про обставини справи, яка досліджується в органі, до котрого вона оскаржується, в тому числі й показання свідків, і висновок експерта тощо.
Начальник органу внутрішніх справ або його заступник, який розглянув скаргу або припис прокурора на постанову у справі про адміністративне правопорушення, що посягає на порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови та у відповідності до ст. 293 КУпАП приймає одне із таких рішень, послідовність, яких в ст. 293 КУпАП України є такою:
• 1) залишає постанову без змін, а скаргу або припис без задоволення;
• 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
• 3) скасовує постанову і закриває справу;
• 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, за умови, щоб стягнення не було посилено.
У відповідності до статті 290 КУпАП[1] постанову у справі про адміністративне правопорушення, яке посягає на порядок обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та винесена начальником органу внутрішніх справ або суддею, може бути опротестовано прокурором. Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. 441, ч. і ст. 1061, може бути скасовано або змінено самим суддею, а також незалежно від наявності припису прокурора – головою вищестоящого суду.
Подання у встановлений строк скарги на постанову про адміністративне правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю, а також принесення припису прокурора зупиняє виконання постанови до розгляду скарги або припису. Про час і місце розгляду справи в суді доцільно повідомити заявника одразу ж у суді, а іншим учасникам провадження необхідно надіслати повістки. Якщо скарга оформлена без дотримання відповідних вимог, пропонується встановити, що суддя постановляє ухвалу про залишення скарги чи заяви без руху, про що повідомляє заявника, і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли вказівки судді у встановлений строк будуть виконані, скарга вважається поданою в день початкового її подання до суду. У разі невиконання вимог скарга чи заява вважаються неподаними і повертаються заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Розгляд скарги в адміністративному суді повинен мати як мінімум підготовче провадження та провадження щодо слухання справи в судовому засіданні[26]. Ведеться протокол судового засідання, в якому зазначаються час і місце судового засідання, назва і склад суду, який розглядає справу; повна і точна назва учасників судового розгляду та інших осіб, які беруть участь у справі; яка справа розглядається, відомості про вручення повісток та причини неявки викликаних до суду осіб; роз'яснення прав особам, які беруть участь у розгляді справи; всі розпорядження головуючого, заяви й скарги, щодо осіб, які беруть участь у розгляді справи; винесені судом ухвали про вирішення цих клопотань (без виходу до нарадчої кімнати), а також відомості про оголошення ухвал, постановлених у парадній кімнаті; дії суду у тому порядку, в якому вони відбувалися; детальний зміст пояснень учасників судового розгляду та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи; відповіді на запитання, а якщо запитання було знято головуючим – його зміст; відомості (перелік) про подані в судовому засіданні письмові і речові докази, а також звуко- і відеозапис"; хід дослідження доказів; у випадку, якщо ці докази не додаються до справи, – номер, дата, зміст письмових доказів, а також ознаки, властивості речових доказів, звуко- і відеозаписів; зміст судових дебатів; оголошення рішення; роз'яснення учасникам судового розгляду їхніх прав на оскарження рішення; час закінчення судового розгляду справи. Протокол має бути підготовлений і підписаний головуючим і секретарем судового засідання[27].
Окремою стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтро- лю є виконання постанов. КУпАП має ряд статей, які зосереджені в п'ятому розділі і присвячені виконанню постанов про накладання адміністративних стягнень.
Аналізуючи Кодекс України про адміністративні правопорушення, можна зробити висновок про те, що стягненнями, які накладаються на осіб, що вчинили адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, статті 441, 1061, 1062, 129, 130 та 164 КУпАП, є: 1) штраф; 2) оплатне вилучення транспортного засобу; 3) позбавлення права керування транспортними засобами; 4) конфіскація; 5) громадські роботи; 6) адміністративний арешт. При чому останній стосується виключно за ч. 1 ст. 44, ч. 1, 2, 5, 6 ст. 130 КУпАП.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють (ст. 307 КУпАП). У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Оплатне вилучення транспортного засобу, який став знаряддям учинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог установлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Конфіскація застосовується за статтями 1062, 164 КУпАП як додатковий вид адміністративного стягнення.
Громадські роботи призначаються за ч. 1, 2, 5 ст. 30 КУпАП судом і полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне право порушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністрування наркоконтролю в Україні» автора Настюк В.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю“ на сторінці 4. Приємного читання.
