8. У разі відсутності підстави для відмови спростування або відповідь поширюється:
1) суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа - у найкоротший можливий строк, але не пізніше ніж на п’ятнадцятий день з дня отримання відповідної заяви;
2) суб’єктом у сфері онлайн-медіа - невідкладно, але не пізніше ніж на п’ятий день з дня отримання відповідної заяви;
3) суб’єктом у сфері друкованих медіа - у найближчому (після отримання відповідної заяви) запланованому випуску друкованого медіа.
9. Поширення спростування або відповіді в аудіовізуальному медіа має відбуватися у строки, встановлені цією статтею, у випуску відповідної програми і у спосіб, максимально наближений до способу поширення інформації, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь.
У разі неможливості поширення спростування або відповіді у тій самій програмі спростування або відповідь поширюється у тому самому проміжку часу (годині) та в той самий день тижня, коли поширювалася відповідна програма, крім випадків, коли заявник надав згоду на поширення в інший час.
10. Текст спростування або відповіді в друкованому медіа має бути набрано тим самим шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" або "Відповідь" на тому місці шпальти, в якому наводилася інформація, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь.
11. Поширення спростування або відповіді в онлайн-медіа має відбуватися у спосіб, максимально наближений до способу поширення інформації, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь (у тому самому обсязі, на тій самій веб-сторінці або у тому самому розділі веб-сайту тощо). Якщо спростування або відповідь неможливо розмістити на одній веб-сторінці з оригінальною публікацією, суб’єкт у сфері онлайн-медіа має забезпечити перехресні посилання між відповідними публікаціями та розмістити поряд з оригінальним матеріалом повідомлення про те, що інформація з цієї публікації була спростована або стала предметом реалізації права на відповідь.
12. Спростування або відповідь поширюється безоплатно для заявника. Якщо інформація, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь, поширювалася на платній основі, суб’єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право вимагати відшкодування завданої йому шкоди від замовника поширення такої інформації в порядку, встановленому законом.
13. Відповідь на відповідь не надається.
14. У спростуванні або відповіді має бути зазначено, яка інформація не відповідає дійсності (викладена неповно чи неточно), коли і в якій програмі чи публікації вона була поширена.
15. Відмова поширити спростування або відповідь, дії суб’єкта у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа з поширення спростування або відповіді, які не відповідають вимогам цієї статті, можуть бути оскаржені до суду.
16. Подання особою заяви про спростування або реалізацію права на відповідь не є обов’язковою умовою для звернення до суду з відповідним позовом.
17. Особливості спростування недостовірної інформації або реалізації права на відповідь можуть встановлюватися законами України.
Стаття 44. Мовлення в дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЗУ «Про медіа» — нова редакція від 16.09.2026» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 43. Право на відповідь та спростування“ на сторінці 2. Приємного читання.
TextBook