Розділ «Стаття 27. Забезпечення дотримання вимог до структури власності»

1. Національна рада здійснює дослідження питання дотримання суб’єктом у сфері медіа вимог до структури власності в таких випадках:

1) при розгляді заяв про видачу та/або продовження ліцензії, заяв про реєстрацію суб’єктів, зазначених у частині першій статті 26, заяв про внесення змін до Реєстру щодо структури власності суб’єктів у сфері медіа;

2) у разі виявлення інформації, що обґрунтовано свідчить про непрозорість структури власності суб’єкта у сфері медіа, про її невідповідність вимогам пунктів 1-3 частини першої статті 120 цього Закону або про недостовірність відомостей про структуру власності, поданих суб’єктом у сфері медіа;

3) у разі виявлення ознак порушення суб’єктом у сфері медіа вимог частини другої статті 15, частин першої - третьої статті 21, частини першої, пункту 2 частини третьої статті 22, частин першої та п’ятої статті 24, частини другої статті 25, пунктів 1-4, 10-13 частини першої статті 36, статті 119, частини першої статті 120 цього Закону;

4) на підставі звернення суб’єкта у сфері медіа про проведення дослідження питання дотримання ним вимог до структури власності за його власною ініціативою.

2. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, дослідження питання дотримання суб’єктом у сфері медіа вимог до структури власності проводиться без прийняття Національною радою окремого рішення. У випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, Національна рада приймає рішення про дослідження питання дотримання вимог до структури власності.

3. Дослідження питання дотримання вимог до структури власності полягає в отриманні Національною радою на її запит від суб’єктів у сфері медіа, державних органів документальних відомостей, на підставі яких можливо встановити наявність або відсутність підстав для визнання структури власності прозорою та її відповідність вимогам цього Закону.

4. При дослідженні питання дотримання вимог до структури власності Національна рада має право запитувати у суб’єктів у сфері медіа, державних органів:

1) документи, що підтверджують відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа, у тому числі:

установчі документи юридичних осіб, що входять до структури власності;

документи, що підтверджують реєстрацію особи у країні її місцезнаходження (витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі наявності у структурі власності юридичних осіб - нерезидентів;

документи, на підставі яких будь-який із власників істотної участі суб’єкта у сфері медіа набув прямої або опосередкованої істотної участі в суб’єкті у сфері медіа (за виключенням комерційних умов правочинів);

документи, на підставі яких фізична особа здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту чи іншого подібного правового утворення;

документи, що підтверджують особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником;

2) фінансовий звіт за попередній рік та копії договорів, що передбачають надання фінансування суб’єкту у сфері медіа (у тому числі у вигляді кредиту, позики) в розмірі, що перевищує 5 відсотків активів суб’єкта у сфері медіа станом на 31 грудня попереднього року;

3) аудиторський звіт, передбачений частиною четвертою статті 21 цього Закону у відповідних випадках, за останній звітний період;

4) відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа за формою, що встановлюється Національною радою.

Державні органи, включаючи Національну поліцію України, Службу безпеки України, Державне бюро розслідувань, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Офіс Генерального прокурора, зобов’язані в межах своїх повноважень сприяти Національній раді у дослідженні питань дотримання вимог до структури власності суб’єктів у сфері медіа.

Інформація з обмеженим доступом, одержана Національною радою у процесі здійснення своїх повноважень (в тому числі річна фінансова звітність, що подається на виконання вимог частини першої статті 26 цього Закону), включаючи дані, що не підлягають оприлюдненню, використовується нею виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених цим Законом, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків: