Розділ «Стаття 112. Відповідальність суб’єктів у сфері онлайн-медіа»

1. Порушення суб’єктами у сфері онлайн-медіа вимог законодавства, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:

1) незначні;

2) значні;

3) грубі.

2. До незначних порушень відноситься:

1) неподання зареєстрованим суб’єктом у визначені цим Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру чи порушення зареєстрованим суб’єктом строків внесення змін до Реєстру, які реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру;

2) порушення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа встановлених статтею 37 цього Закону вимог щодо зазначення вихідних даних;

3) ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;

4) порушення вимог законодавства України щодо форми, маркування, порядку поширення (розповсюдження), джерел та порядку фінансування агітації, інших обмежень, визначених законодавством для агітації в медіа під час виборів та референдумів, а також порушення вимог законодавства України щодо участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів та референдумів;

5) порушення встановлених Законом України "Про рекламу" вимог та обмежень щодо порядку поширення (розповсюдження) реклами та порядку означення спонсорства суб’єктами у сфері онлайн-медіа.

3. До значних порушень відноситься:

1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного та соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками;

2) поширення фільмів, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України "Про кінематографію";

3) поширення порнографічних матеріалів;

4) пропаганда вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;

5) пропаганда жорстокого поводження з тваринами;

6) поширення інструкцій або порад щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;

7) поширення інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті;

8) поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";