Розділ «Стаття 126. Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці»

1. Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень органів державної влади з підстав, зазначених в цій статті Закону, а саме:

Ради національної безпеки і оборони України - з підстав, визначених пунктом 5 частини другої цієї статті;

Служби безпеки України - з підстав, визначених пунктами 1-4, 7-9 частини другої цієї статті;

Національної ради - з підстав, визначених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 частини другої цієї статті.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та забезпечує своєчасне його оновлення.

2. До Переліку включаються фізичні особи (крім осіб, які мають виключно українське громадянство), в тому числі після їх смерті або оголошення померлими, які:

1) будь-якими заявами та/або іншими діями підтримали агресію (акти агресії) проти України, окупацію українських територій державою-агресором (державою-окупантом);

2) належать до вищого керівництва збройних сил, інших збройних формувань держави-агресора (держави-окупанта), військових, воєнізованих, парамілітарних або інших силових формувань держави-агресора (держави-окупанта), їх складових або структурних підрозділів, у тому числі формувань, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-агресорі (державі-окупанті), але які за здійснюваними функціями належать до зазначених органів чи формувань, керівництва органів, відповідальних за державну безпеку, або безпеку вищого керівництва держави-агресора (держави-окупанта), їхніх радників, інструкторів;

3) здійснили в’їзд на тимчасово окуповану територію України та/або виїзд з неї з порушенням встановленого законом порядку в’їзду та/або виїзду;

4) заперечують або ставлять під сумнів існування українського народу (нації) та/або української державності, та/або української мови, суверенітет або територіальну цілісність України, визнаний факт агресії проти України чи факти вчинення воєнних злочинів на території України службовцями збройних сил, інших органів та формувань, визначених пунктом 2 цієї частини;

5) є особами, щодо яких запроваджені персональні спеціальні економічні чи інші обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції";

6) одноразово або неодноразово поширювали інформацію, заборонену до поширення пунктами 1-4, 10-13 частини першої статті 36, пунктами 1-2 частини першої статті 119 цього Закону, брали участь у створенні інформаційної продукції, яка містить таку інформацію;

7) брали активну участь у антиукраїнських заходах держави-агресора (держави-окупанта), спрямованих, зокрема, на виправдання та легітимізацію агресії і окупації українських територій, популяризацію вищого керівництва та органів держави-агресора, їх посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом);

8) є представниками суб’єктів у сфері медіа, професійними творчими працівниками, працівниками закладів культури, фізичними особами, які провадить діяльність у сфері культури, фахівцями зі створення інформаційної продукції та іншими публічними діячами, яким було заборонено в’їзд на територію України відповідно до законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

9) засуджені судом за вчинення злочину, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 161, 258-258-5, 300, 332-1, 332-2, 435-1, 436, 436-1, 436-2, 437, 442 Кримінального кодексу України.

3. За наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, відповідний орган державної влади приймає рішення про включення особи до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

У мотивувальній частині рішення про включення особи до Переліку зазначаються:

1) правова підстава для включення особи до Переліку згідно з частиною другою цієї статті Закону;

2) фактичні обставини, що стали причиною для прийняття рішення;