РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5. Цивільні справи у Верховному Суді України розглядаються колегіально.

6. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

7. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 08.09.2005р. № 2875-ІУ, від 07.07.2010р. № 2453-УІ, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010р. № 2453-УІ щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року, а щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах — з 1 січня 2011 року)

1. Однією з процесуальних гарантій для суб’єктів цивільного процесу в цивільному судочинстві, яка водночас виступає елементом цивільно-процесуальної форми цивільного процесу, є система процесуальних норм, які регламентують склад суду як інститут цивільно-процесуального права.

Склад суду — це склад суду, який уповноважений (компетентний) згідно закону розглядати конкретну цивільну справу. Якщо склад суду по конкретній справі не уповноважений розглядати справу, тобто має місце юридичний дефект складу, то такий суд є незаконним і не може слухати справу. Цивільно-процесуальною санкцією (наслідком) порушення норм, що визначають законний склад суду, є згідно ч. 1 ст. 311 ЦПК скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд, що безпосередньо стимулює суд в напрямку дотримання процесуальних норм, що регулюють цей інститут.

2. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

3. Судова влада в Україні реалізується через професійних суддів, а також у випадках, передбачених законом, народних засідателів і присяжних, які при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу нікому не підзвітні та підкоряються лише закону. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні реалізується шляхом відправлення правосуддя у формі конституційного, а також цивільного, кримінального, господарського та адміністративного судочинства.

Професійні судді — це особи, призначені і обрані відповідно до ст. 128 Конституції для здійснення правосуддя на професійній основі. Згідно зі ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» усі судді в Україні мають єдиний статус, при чому незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і професійно виконувати свої обов’язки в судовій системі України. Для здійснення своїх обов’язків судді мають необхідні для цього повноваження, передбачені законами України.

4. Згідно ч. 1 коментованої статті цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово. В такому процесі суддя, який діє одноосібно, є головуючим судового засідання з усіма наданими йому Цивільно-процесуальним кодексом правами та обов’язками і діє від імені відповідного суду. Якщо при розгляді справи суд першої інстанції діє у випадках, встановлених ЦПК, в колегіальному складі, про що піде мова в ч. 2 коментованої статті, така колегія суддів, як і суддя одноособово діє від імені суду.

5. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів у здійсненні правосуддя є однією з гарантій повного, всебічного і об’єктивного розгляду справ.

Народні засідателі та присяжні незалежні від професійних суддів користуються під час здійснення правосуддя усіма правами судді та здійснюють свої повноваження відповідно до списку, затвердженого місцевою радою за поданням голови місцевого суду.

Частина 2 ст. 18 ЦПК передбачає можливість розгляду справ у суді першої інстанції в колегіальному складі за участю народних засідателів. ЦПК України встановлює також в ч. 4 ст. 234 вичерпний перелік підстав розгляду справ у судах першої інстанції колегією, у складі одного судді і двох народних засідателів, які стосуються справ окремого провадження. Такий законодавчо визначений вичерпний перелік справ, які розглядаються в колегіальному складі, є важливою гарантією недопущення будь-яких неточностей та помилок в судовій практиці чи зловживань у формуванні складу суду для слухання конкретних справ. До таких справ, зокрема, належать справи про:

— обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

— визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

— усиновлення;

— надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

— обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

6. Для забезпечення всебічно повного та об’єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанції. Критерій інстанційності судової системи України за цивільно-процесуальним законодавством зумовлює та передбачає відмінні вимоги щодо формування складу суду в справі.