58. Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent v. Poland (Ладент проти Польщі), §§ 5556).
59. Вираз «компетентний орган» має те саме значення, що і «суддя або інша посадова особа, якій закон надає право здійснювати судову владу» в статті 5 § 3 (Schiesser v. Switzerland (Шиссер проти Швейцарії), § 29).
2) Значення «обґрунтованої підозри»
60. «Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Erdagöz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини), § 51; Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), § 32). Таким чином, якщо судові органи не провели необхідне розслідування основних фактів справи для того, щоб перевірити обґрунтованість скарги, це є порушенням статті 5 § 1 (с) (Stepuleac v. Moldova (Степуляк проти Молдови), § 73; Elci and Others v. Turkey (Ельчі та інші проти Туреччини), § 674).
61. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), § 32).
62. У контексті боротьби з тероризмом, хоча Договірні держави не можуть бути зобов’язані доводити обґрунтованість підозр, що стали підставою арешту підозрюваної у тероризмі особи, шляхом розкриття конфіденційних джерел інформації, Суд постановив, що гострота проблеми боротьби з терористичними злочинами не може виправдовувати надто широке тлумачення поняття «обґрунтованості», яке призводить до знецінення гарантій, передбачених статтею 5 § 1 (с), знецінюється (O’Hara v. the United Kingdom (О’Хара проти Сполученого Королівства), § 35).
63. Непідтверджені, засновані на чутках свідчення анонімного повідомлювача були визнані недостатніми для встановлення наявності «обґрунтованої підозри» причетності заявника до діяльності мафіозних структур (Labita v. Italy (Лабіта проти Італії), [ВП], §§ 156 і далі). З іншого боку, викривальні заяви, зроблені кілька років тому і від яких підозрювані пізніше відмовилися, не виключали наявності обґрунтованої підозри щодо заявника. Окрім цього, це не вплинуло на законність постанови про арешт (Talat Tepe v. Turkey (Талат Тепе проти Туреччини), § 61).
3) Поняття «правопорушення»
64. Термін «правопорушення» має самостійне значення, ідентичне «кримінальному правопорушенню» у статті 6. Класифікація правопорушення відповідно до національного законодавства є одним з факторів, які слід взяти до уваги. Втім, характер судового провадження і суворість покарання також мають значення. (Benham v. the United Kingdom (Бенхем проти Сполученого Королівства), § 56);
65. Визначення терміну «правопорушення» має бути точним і конкретним: не допускається запобіжне (превентивне) тримання під вартою осіб, які розглядаються державою як такі, що представляють небезпеку через їхню постійну схильність до вчинення правопорушень (Guzzardi v. Italy (Гуццарді проти Італії), § 102; Ciulla v. Italy (Чіулла проти Італії), § 40; M. v. Germany (М. проти Німеччини), § 89; Shimovolos v. Russia (Шимоволос проти Росії), § 54).
Г. Затримання неповнолітнього
Стаття 5 § 1(d)
«d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до встановленого законом компетентного органу»
1) Загальні положення
66. Поняття «неповнолітнього» охоплює осіб віком до 18 (Koniarska v. United Kingdom (Конярска проти Сполученого Королівства) (ріш.)), у світлі європейських стандартів та Постанови КМ (72) Комітету міністрів Ради Європи (X v. Switzerland (Х проти Швейцарії), рішення Комісії від 14 грудня 1979 року).
67. Підпункт (d) є не тільки положенням, яке дозволяє затримання неповнолітнього. Він містить конкретні (але не вичерпні) приклади обставин, за яких неповнолітніх може бути затримано, а саме з метою а) проведення наглядових заходів виховного характеру або б) приведення їх до уповноважених органів (Mubilanzila Mayeka and Kaniki Mitunga v. Belgium (Мубіланзіла Майека та Канікі Мітунга проти Бельгії), § 100).
2) Наглядові заходи виховного характеру
68. Перша частина статті 5 § 1 (d) дозволяє затримання на підставі судової або адміністративної постанови з метою забезпечення відвідування дитиною навчального закладу.
69. У контексті утримання під вартою неповнолітніх, слова «засоби виховного характеру» не повинні зводитись лише до викладання в класі. Такий нагляд повинен охоплювати багато аспектів здійснення компетентним органом батьківських прав в інтересах і для захисту відповідної особи (Ichin and Others v. Ukraine (Ічин та інші проти України), § 39; D.G. v. Ireland (Д.Г. проти Ірландії), § 80).
70. Підпункт (d) не перешкоджає використанню тимчасових запобіжних заходів, що передують режиму виховного нагляду, без застосування власне виховного нагляду. Однак, за таких обставин ув’язнення повинно бути якнайшвидше замінене режимом виховного нагляду у відповідному закладі (відкритому чи закритому) з ресурсами, достатніми для досягнення цієї мети (Bouamar v. Belgium (Буамар проти Бельгії), § 50).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Посібник зі статті 5 Конвенції: Право на свободу та особисту недоторканність» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „III. Правомірне позбавлення волі відповідно до статті 5 § 1“ на сторінці 3. Приємного читання.
TextBook