Розділ «Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів»

Аналіз і моніторинг наукових джерел свідчить, що чимало проблем криміналістичної профілактики ще залишилися поза увагою вчених. В Україні підготовлено і видано лише кілька фундаментальних праць, які присвячені висвітленню проблем криміналістичної профілактики. Зокрема це цікаве дослідження В. Зеленецького “Попередження злочинів слідчим”, ґрунтовна праця Ф. Лопушанського “Слідча профілактика злочинів. Досвід, проблеми, рішення” і фундаментальна новітня праця — науково-практичний посібник “Криміналістична профілактика економічних злочинів”, підготовлений колективом авторів (С. Веліканов, А. Волобуєв, В. Журавель та ін.).

Викладене вище дає змогу зробити висновок про те, що у цій сфері є велике поле для науковців, є достатньо цікавих проблем, які потребують творчих розробок і наукових пошуків. З огляду на це на основі освітніх і наукових узагальнень доцільно розробити, законодавчо забезпечити та дидактично реалізувати на практиці (слідчій, експертній, судовій) концепцію і програму криміналістичної профілактики правопорушень і злочинів.

11.5. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів

Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів поділяються на дві групи:

• не пов’язані з провадженням слідчих дій;

• пов’язані з підготовкою та провадженням слідчих дій.

Форми участі громадськості, не пов’язані з провадженням слідчих дій:

• з власної ініціативи громадянин може припиняти злочинні дії, повідомляти в правоохоронні органи про вчинені злочини;

• створення громадських формувань — добровільних народних дружин (ДНД), громадських помічників слідчого, державної автоінспекції (ДАІ), оперативних загонів з кримінального розшуку, відділів охорони економіки від злочинних посягань (державної служби боротьби з економічними злочинами).

Форми використання громадськості, пов’язані з підготовкою та провадженням слідчих дій, оперативних заходів:

• участь у відтворенні або реконструкції обстановки для ефективного провадження окремих слідчих дій;

• допомога у виявленні джерел інформації стосовно розслідуваних дій;

• охорона слідчих дій, які проводяться (наприклад, огляд);

• виконання окремих технічних прийомів, необхідних для проведення слідчої дії, пошукових дій для виявлення та вилучення речових джерел;

• здійснення окремих організаційних заходів, профілактики.

Зрозуміло, що використання громадськості має відповідати вищенаведеним принципам.

1. Алиев И. А. Проблемы судебно-экспертной профилактики: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. — К., 1990.

2. Борідько О. А. Криміналістична профілактика як структурний елемент методики розслідування злочинів: Автореф. дис. канд... юрид. наук. — X., 2005. — 20 с.

3. Вандышев В. Криминалистическая профилактика в системе криминалистики // Правоведение. — 1982. — № 2. — С. 86-90.

4. Волобуєв А. Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва: Навч. посіб. / За ред. О. М. Бандурки. — X.: Рубікон, 2000. — 272 с.