Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів

Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Для того щоб інформація з інших країн швидко та у доступній формі (мова повідомлення, специфічні терміни, коди злочинів тощо) надходила до національних спеціалізованих підрозділів (якщо їх немає, то до інших компетентних органів), а також для оперативного обміну такою інформацією між країнами Генеральний секретаріат Інтерполу ще у 1994 р. рекомендував усім країнам — членам організації створити національний центральний консультативний пункт з проблем комп’ютерної злочинності (national central reference point) і закріпити конкретних співробітників для роботи з інформацією про комп’ютерні злочини. Ці пункти створені, як правило, в апараті національних бюро Інтерполу або у спеціалізованих підрозділах, що займаються комп’ютерною злочинністю або економічними злочинами. На базі НЦБ Інтерполу в Україні такий пункт був створений 17 вересня 1996 року. Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та організаційний досвід попередження, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів у різних країнах, підготувати низку аналітичних оглядів і публікацій з актуальних питань, ознайомити співробітників МВС, прокуратури, суду з цим новим для України видом злочинів, внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

8.1.2. Криміналістична класифікація злочинів у сфері високих технологій

Комп’ютерна злочинність у світі досягла широких масштабів і завдала багатомільйонних збитків. У матеріалах симпозіуму ООН з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, який проходив у м. Гавані, зазначалося, що комп’ютерні злочини набули міжнародного характеру і загрожують економічним основам держав і світовій економічній системі загалом. Комітет з юридичних питань Ради Європи розробив спеціальні рекомендації з цього приводу (Рекомендації № R (89) 9). Інші міжнародні організації, такі, як Організація з економічного співробітництва та розвитку, а також підкомісії ООН визнали факт існування цієї проблеми та необхідність її вивчення. Зрозуміло, що розробка рекомендацій, їх вивчення національними органами та внесення змін до національних законодавств потребують певного часу. Водночас органи прокуратури, суди вимушені вести велику кількість справ, які так чи інакше пов’язані з комп’ютерними технологіями.

Комітет у справах законодавства при Раді Європи уклав два переліки: перший — обов’язковий для всіх країн, для включення до національних законодавств, мінімальний перелік правопорушень, другий — необов’язковий (вибірковий) перелік правопорушень для розгляду. У проекті конвенції щодо комп’ютерних злочинів рекомендується уніфікувати кримінальне законодавство з питань комп’ютерних правопорушень і передбачити відповідальність за такі злочини.

Різні країни мають неоднакові національні законодавчі системи. окремі з них уже включили спеціальні норми у кримінальне законодавство, які передбачають відповідальність за вчинення комп’ютерних злочинів, інші — тільки у процесі прийняття відповідних законів. У багатьох країнах відповідальність за вчинення комп’ютерних злочинів настає за традиційними статтями кримінального законодавства (крадіжка, шахрайство, підробка та інші). Нижче наведено прийняту в міжнародній практиці класифікацію комп’ютерних злочинів і стислу характеристику злочинів відповідно до рекомендацій Комітету з питань законодавства Ради Європи 1990 року. Для зручності користування та статистичної обробки даних кожному виду злочинів надано відповідний код. Для кожного типу злочинів є група з позначкою “Z”, що означає інші можливі форми цього типу, оскільки бурхливий розвиток комп’ютерних технологій не виключає можливості швидкої появи нових видів інформаційних злочинів.

Міжнародна класифікація та коди комп’ютерних злочинів:

QA — втручання або перехоплення:

QAH — незаконний доступ;

QAI — перехоплення;

QAT — викрадення часу;

QAZ — інші випадки несанкціонованого доступу або перехоплення.

QD — зміна або пошкодження інформації:

QDL — “логічна бомба”;

QDT — “троянський кінь”;

QDV — програми-віруси;

QDW — “черв’яки”;

QDZ — інші випадки пошкодження інформації.

QF — комп’ютерне шахрайство:

QFC — шахрайство з автоматами по видачі готівки;

QFF — комп’ютерна підробка;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів» автора Біленчук П.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів“ на сторінці 52. Приємного читання.