Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

Знання процесу формування показань і факторів, що впливають на їх повноту та об’єктивність, дають змогу слідчому правильно вибрати тактичні прийоми для отримання під час допиту повної та об’єктивної інформації про подію, що мала місце.

Завданням допиту є одержання достовірної інформації стосовно обставин розслідуваного злочину. Об’єктивність інформації, що її одержують під час допиту, насамперед залежить від психологічної позиції обвинуваченого — бажає він давати правдиві свідчення чи збирається приховувати правду. Навіть якщо допитуваний дає правдиві (на його думку) свідчення, то і в цьому разі слідчий вибирає такі тактичні прийоми спілкування, що спрямовані на допомогу допитуваному згадати минуле, відокремити реально сприйняте від фантазії або уяви.

Залежно від ознак класифікації вирізняють такі види допиту:

• за суб’єктом проведення допиту (особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя);

• за процесуальним станом допитуваної особи (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений);

• за віком допитуваного (неповнолітній, малолітній, особа похилого віку);

• за послідовністю проведення (початковий, додатковий, повторний);

• за місцем проведення (на місці події, у кабінеті слідчого, за місцем перебування допитуваного);

• за складом учасників допиту (слідчий, допитуваний, захисник, педагог, законний представник, спеціаліст, експерт, перекладач);

• залежно від використання науково-технічних засобів (із використанням звуко- та відеозапису, без використання технічних засобів).

Класифікація допиту на види має практичне значення, бо залежно від виду допиту слідчий використовує ті чи інші тактичні прийоми.

2.5.2. Підготовка до проведення допиту

Необхідною умовою отримання ефективних результатів допиту є ретельна підготовка до його проведення.

Підготовка до проведення допиту включає:

• визначення кола осіб, які підлягають допиту;

• визначення послідовності їх допиту;

• визначення предмета допиту та вивчення матеріалів кримінальної справи;

• вивчення особи допитуваного;

• підбір речових доказів та інших матеріалів для пред’явлення допитуваному;

• вирішення питання щодо часу та місця допиту, способу виклику на допит;