Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

Обшук схожий з такою слідчою дією, як слідчий огляд, але, на відміну від нього, обшуку притаманні певні особливості:

• більша конкретизованість стосовно об’єкта пошуку;

• належність об’єктів пошуку певним особам;

• примусовий характер обстеження.

Примусовий характер пошукових дій при проведенні обшуку неминуче зумовлює вторгнення до сфери особистих інтересів особи, яку обшукують, або інших осіб, що також є однією з характерних ознак обшуку. Здійснення обшуку пов’язано з певними обмеженнями конституційних прав громадян на недоторканність особи та житла і тому потребує суворого дотримання регламентованого законом порядку проведення цієї слідчої дії.

Підставою для прийняття слідчим рішення про проведення обшуку є наявність достатньої сукупності даних, яка дає можливість слідчому вважати, що у певному місці або у певної особи знаходиться певна річ або предмет, які мають значення для розслідуваної справи, або переховується особа, яка вчинила злочин.

Під достатніми даними для здійснення обшуку розуміють відомості, що містяться у показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, у протоколах слідчих дій, заявах і повідомленнях громадян, а також були одержані в ході оперативно-розшукової діяльності.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає, що процесуальною підставою для проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонована прокурором або його заступником (ч. 2 ст. 177 КПК України). Разом з тим, у ст. 30 Конституції України зазначено, що не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Питання щодо суперечності норми КПК Конституції України вирішується у такий спосіб: згідно з п. 13 Перехідних положень Конституції, протягом п’яти років після набрання Конституцією України чинності зберігається існуючий порядок обшуку, тобто за санкцією прокурора або його заступника.

У невідкладних, екстрених випадках обшук може здійснюватися і за постановою слідчого без санкції прокурора на обшук, але з обов’язковим повідомленням прокурора протягом 24 годин про проведений обшук та його результати (ч. 3 ст. 177 КПК України).

Закон передбачає також випадки, коли проведення обшуку є можливим без постанови слідчого — особистий обшук при затриманні або ув’язненні особи під варту, або коли особистий обшук є частиною обшуку у приміщенні (ч. 2 ст. 184 КПК України).

Основною підставою для класифікації обшуку за видами є об’єкт обшуку. Об’єкт обшуку — це те, що підлягає примусовому дослідженню для виявлення матеріалізованої інформації щодо події злочину або інших обставин справи.

Залежно від характеру об’єкта обшуку вирізняють такі види обшуку:

• обшук жилих і нежилих приміщень (квартири, індивідуальні будинки, службові кабінети, сховища, гаражі, підсобні приміщення тощо);

• обшук ділянок місцевості (подвір’я, садові ділянки, підсобні господарства, території установи);

• обшук особи, її тіла та одягу;

• обшук транспортних засобів.

Крім того, розрізняють такі види обшуку: первинний і повторний, одиночний та груповий (одночасний). Груповий (одночасний) обшук по суті являє собою тактичну операцію з одночасного здійснення серії обшуків за єдиним планом у різних осіб у межах однієї розслідуваної кримінальної справи.

2.4.2. Підготовка до проведення обшуку

Визнавши здійснення обшуку у розслідуваній кримінальній справі необхідним, слідчий виносить відповідну постанову про проведення обшуку та готується до цієї слідчої дії.

Кожний обшук є неповторним та індивідуальним, бо визначається конкретними обставинами розслідуваної кримінальної справи, характером об’єктів пошуку, особливостями обшукуваної особи, специфікою об’єкта, що підлягає обшуку, та іншими обставинами кримінальної справи. Разом з цим існує ряд загальних рекомендацій, дотримання яких сприяє слідчому в одержанні оптимальних результатів обшуку. Розглянемо ці рекомендації: