Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

Вчинення злочину є здебільшого лише одним із виявів діяльності стійкої злочинної групи. Кримінальні справи з різних епізодів злочинної діяльності можуть перебувати у різних слідчих органів внутрішніх справ або слідчих різних органів. У цій ситуації ключового значення набувають такі організаційно-технічні заходи слідчого, як вивчення та аналіз матеріалів і кримінальних справ, що належать до припинених і таких, що перебувають в архівах судів. Дія, яка може виконуватися щодо припинених кримінальних справ, є одним з основних напрямів діяльності слідчого з розкриття злочинів минулих років, що сприяє отриманню повніших відомостей про особу злочинців. Під час роботи слідчого над розслідуванням злочинів ці заходи є основною частиною його діяльності за схемою “від особи — до злочину та вчиненого”.

Іншим важливим організаційно-технічним заходом із встановлення додаткових епізодів злочинних дій обвинувачених у межах здійснення тактичних операцій є використання криміналістичних обліків, особливо за способом вчинення злочину, які дають змогу у багатьох випадках відразу визначити коло злочинної діяльності обвинувачених. Безумовно, що використання результатів перевірки за криміналістичними обліками пов’язане з виконанням комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів у межах тактичної операції.

Використання обліків за способом вчинення злочину та вивчення матеріалів кримінальних справ допомагають одержати додаткову інформацію в умовах, коли не встановлено особу злочинця, який вчинив новий злочин.

Так, за фактами вчинення крадіжок з ощадних кас на території Кіровоградської області було порушено кримінальні справи. Розслідування, яке тривало кілька місяців, не дало жодних результатів. Пошук за способом вчинення злочину (розпилювання металевого ящика алмазним диском) дав змогу визначити коло “слідової картини” злочинної діяльності та певну професійну підготовку злочинця. Під час здійснення оперативно-розшукових заходів був установлений слюсар К. Хорлов. У подальшому за допомогою комплексу слідчих дій та оперативних заходів вдалося зібрати всі докази і довести факт вчинення К. Хорловим зазначених злочинів.

Не менше значення в побудові тактичних операцій мають оперативно-розшукові заходи. Розробка слідчим тактичного рішення, яке передбачає виконання комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, зовсім не означає, що слідчий повинен встановлювати їх зміст, тим більше безпосередньо брати участь в їхньому здійсненні. У тактичному рішенні слідчого оперативно-розшукові заходи фігурують у формі доручення органам дізнання, наданого на підставі ст. 114 КПК України. Коло таких доручень достатньо визначене:

• перевірка причетності конкретної особи до вчинення злочину;

• встановлення потерпілих або очевидців вчинення злочину;

• встановлення знайомих (рідних) конкретної особи;

• встановлення місця перебування предметів або можливого місця продажу краденого;

• встановлення конкретної особи за неповними даними;

• розшук і затримання обвинуваченого.

Разом з тим слідчі повинні знати правові основи оперативно-розшукової роботи, оскільки згідно з законом і нормативними актами МВС України вони можуть бути ознайомлені з деякими свідченнями, одержаними оперативно-розшуковим шляхом.

Крім цього, в ряді випадків слідчий під час допиту обвинуваченого, підозрюваного, а інколи і свідків може виявити дані, які можуть зацікавити з точки зору оперативно-розшукової діяльності, та внести доповнення до тих чи інших заходів. Це особливо важливо в межах здійснення тактичної операції. В окремих типових слідчих ситуаціях тільки поєднання слідчих дій та оперативно-розшукових заходів може дати необхідний позитивний результат. Наведемо кілька прикладів такого поєднання.

Слідча ситуація: крадені предмети злочинці заховали у знайомих або родичів. Достатніх підстав для проведення обшуку немає.

Можливі кілька варіантів тактичної операції.

Варіант 1

1. Виклик на допит зацікавлених осіб.

2. Здійснення організаційно-технічних заходів, спрямованих на дезінформацію злочинців (запис у настільному календарі в слідчого: обшук у таких-то, тоді-то; слідчий сприяє тому, щоб допитуваний мав можливість прочитати цей запис; друга ситуація — “випадкова” розмова з одним із співробітників та ін.).

3. Проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення моменту, коли речі або предмети переноситимуть в інше місце.

4. Затримання осіб під час переховування речей.