Розділ «II. Особлива частина»

• установлення професійної придатності з урахуванням психологічних особливостей особистості, психологічних компонентів загальної і спеціальної працездатності у справах про трудові спори;

• визначення психологічних особливостей правопорушень, передбачених цивільним, сімейним, трудовим та іншим законодавством;

• установлення індивідуально-психологічних особливостей свідків, здатності їх правильно сприймати події і факти, які мають значення для справи, і давати про неї адекватні показання та ін.

Порівняно невеликий досвід проведення судово-психологічної експертизи у справах про встановлення недійсних угод (за суперечками про заповіти і договори дарування) показує, що іноді психологічна експертиза є єдиним засобом, який допомагає суду встановити істину.

Психолог-експерт надає серйозну допомогу при вирішенні в суді спорів, що випливають із сімейних правопорушень. Використання психологічних знань у цій сфері є суттєвим інструментом здійснення судом важливого завдання збереження сім’ї і забезпечення прав дітей.

Дійсність переконує в тому, що судово-психологічна експертиза в цивільному процесі доцільна при розгляді в суді справ, які виникають із трудових правовідносин (наприклад, про заподіяння шкоди в процесі трудової діяльності, про втрату загальної й особливо професійної працездатності і т. д.).

Дачу Фролова взимку було двічі обкрадено невідомими особами. Після закінчення чергового дачного сезону Фролов переніс найцінніші речі в темну комірчину. Він установив саморобний капкан на великого звіра, а на горищі спорудив пристрій, за допомогою якого з 3-метрової висоти падала важка колода при дотику до речей, що складені в комірчині.

У січні Фролова викликали до міліції, де йому було запропоновано дати пояснення щодо факту заподіяних тяжких тілесних ушкоджень громадянину Крюкову, якого знайшли в комірчині зі зламаним хребтом і відмороженими ногами. Як з ’ясувалося згодом, дві попередні крадіжки майна Фролова були також скоєні Крюковим. За одним фактом було порушено кримінальну справу, але потім її було припинено за передбачуваними кримінально-процесуальним законодавством підставами.

Крюков звернувся в суд із позовом про відшкодування збитків, заподіяних втратою працездатності в зв’язку з отриманою травмою. Призначена у цій справі судово-психологічна експертиза встановила, що Крюков утратив працездатність на 60 % (він працював у взуттєвій майстерні). Висновок експертів було прийнято як доказ у справ.

Психологічна експертиза в адміністративному процесі. У Кодексі про адміністративні правопорушення експертиза виділена як самостійне джерело доказів (ст. 273 КпАП України). Участь експертів-психологів можлива не тільки у виробництві по справах про адміністративні правопорушення, а й у виробництві за скаргами і суперечками (у разі, якщо їхнім змістом є міжособистісні стосунки), відносин громадянина й організації в адміністративному процесі при застосуванні норм трудового, земельного і фінансового права й ін. Психологічна експертиза може бути призначена при виникненні в посадової особи або компетентного органу сумнівів стосовно відповідності психічного розвитку людини її віку, у розумінні суб’єктом правопорушення й адекватній оцінці нею своїх дій, за наявності важких психічних захворювань, за наявності в рисах особистості дивацтв у сприйнятті явищ і подій, мисленні, пам’яті, уяві, у випадку підвищеної агресивності поведінки і т. п.

До компетенції психологічної експертизи у справах про адміністративні правопорушення входить:

• установлення фізіологічного афекту або іншого особливого емоційного стану суб’єкта в момент скоєння адміністративного правопорушення;

• визначення психологічної можливості свідка і потерпілого правильно сприймати обставини скоєного правопорушення і відтворювати їх на вимогу посадової особи або компетентного органу;

• визначення інтелектуального розвитку неповнолітнього, відповідності його досягнутому віку; встановлення педагогічної занедбаності, психологічного і психофізичного інфантилізму; визначення структури й змісту взаємин з батьками, вчителями, однолітками, з одного боку, і неповнолітніми правопорушниками — з другого;

• визначення особистіших якостей правопорушника, що виявилися у скоєному правопорушенні;

• установлення психологічних особливостей і психічного стану водія транспортного засобу при порушенні ним встановлених правил, а також того, як ці якості позначилися у скоєному правопорушенні.

Цей перелік відповідає стану законодавства про адміністративні правопорушення. Приміром, ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед правил накладення адміністративного стягнення передбачає врахування особистості правопорушника, найповнішу характеристику якому може дати сам експерт-психолог.

Усе більше застосовується судово-психологічна експертиза у справах про злочини і порушення встановлених правил на транспорт. Завдання експерта-психолога при проведенні судово-психологічної експертизи в цьому випадку — визначити, чи мала місце зла воля правопорушника чи зіграли роль об’єктивні психологічні особливості людини. Відповідь на це запитання дає змогу суду більш правильно диференціювати вид правопорушення і винести відповідне покарання.

Під час чергування Р. на фірмі виникла пожежа. Оскільки це сталося раптово, Р. не зумів адекватно відреагувати на аварійну ситуацію і запобігти шкідливим наслідкам загоряння. Пожежа поширилася на нижні поверхи і перекинулася на виробничі приміщення. Р. із запізненням повідомив про пожежу у пожежну частину міста.

Фірма пред’явила Р. позов про відшкодування збитків за невчасність дій щодо гасіння пожежі, ліквідації її осередків і виклику пожежної команди. Відповідач підтверджував, що його дії визначалися емоційною нестійкістю з об’єктивних причин. З’ясувалося, що в день виходу на чергування Р. одержав звістку про те, що його дружина народила мертву дитину, і був пригнічений цим повідомленням.