Розділ «Висновки»

Психологічна підготовленість юриста повинна розглядатися не як бажаний додаток до його професійних якостей, а як обов’язкова складова професіоналізму. Без сумніву можна стверджувати: без відповідної психологічної підготовки прокурору і судді, слідчому та дільничному інспекторові, адвокату і захиснику важко добитися великих успіхів у своїй роботі.

У зв’язку з цим слід мати на увазі три основні групи професійно- психологічної підготовленості юридичних кадрів:

1. Перша група — професійно-психологічне вміння. Частина дій і прийомів роботи юриста має переважно психологічну спрямованість і зміст. Для успішного їх виконання психологічні рекомендації відіграють значну роль. Вищий ступінь оволодіння ними і характеризує професійно-психологічне вміння. Найважливішими з них є такі:

а) уміння враховувати і створювати психологічні умови для ефективного вирішення поставленого юридичного завдання. Кожний випадок, кожна ситуація, які стають предметом юридичного розгляду, існують за певних умов. У комплексі цих умов помітне місце належить психологічним обставинам: об’єктним (відповідність дій юриста психології тієї особи, з якою він має справу і яка виступає об’єктом його сприйняття, вивчення, взаємодії і впливу), обстановочним (відповідність дій юриста особливостям обстановки, стосунків і т. п.), суб’єктним (відповідність дій юриста і процесу реалізації наміченій ним меті його власній підготовленості, стану, установкам);

б) уміння професійно оперувати основними психологічними засобами. Будь-яка дія, прийом впроваджуються в життя за допомогою певних засобів. У числі їх юридична наука і практика називають психологічні засоби: мовні і немовні. До психологічних засобів з повним правом можна віднести і рольову поведінку юриста. Справжня майстерність у використанні мови і немовних засобів спілкування, рольової поведінки в юридичній діяльності потребує знання теоретичних основ спілкування і багатої практики;

в) уміння користуватися в юридичній роботі особливими психологічними прийомами: складання психологічного портрета людини чи малої групи людей; психологічний аналіз листів, скарг, заяв і повідомлень свідків, потерпілих та інших осіб; встановлення психологічного контакту із співрозмовником; діагностика неправди та приховуваних обставин тощо.

2. Друга група професійно-психологічної підготовленості юриста вимагає такі професійно розвинені психологічні якості: сприйняття, увага, спостережливість, пам’ять, уявлення, уява, мислення. Відсутність чи недостатній розвиток цих якостей зменшує професійні навики і вміння, погіршує точність дій. Спосіб формування і розвитку цих якостей — вправи-тренінги і реальна практика.

3. Третя група професійно-психологічної підготовленості юриста — професійно-психологічна витримка. Зв’язок її із загальним психологічним станом особистості безсумнівний, але водночас це й спеціальна адаптованість до специфічних факторів юридичної діяльності. Вона передбачає: відсутність психологічних реакцій негативного типу в екстремальних умовах чи при дії стрес-факторів; уміння виявляти розумну настороженість і увагу до ризику, небезпеки, несподіваності; витриманість психологічного тиску з боку третіх осіб, які намагаються впливати на ведення юридичних справ; уміння володіти собою в психологічно напружених, конфліктних ситуаціях та ін.

Така структура психологічної підготовленості юриста має в своїй основі головну особливість його діяльності — роботу з людьми, серед людей і для людей. Формуванню професійно-психологічної підготовленості юридичних кадрів у вищому навчальному закладі сприяє вивчення курсу «Юридична психологія».

Професія юриста завжди ставила високі вимоги до його особистих якостей і професійної майстерності. «Закон» і «законність» — слова одного і того ж кореня, але не тотожні. Законність — суворе виконання законів. Є багато переконливих свідчень стосовно того, що юридичний закон нічого не вартий, якщо він знаходиться в руках аморальних людей. Навіть найкращий закон може породжувати несправедливість, якщо його втілюють у життя некомпетентні і духовно бідні служителі Феміди.

Процеси демократизації і відкритості суспільства вимагають серйозного ставлення до розуміння і формування професійних якостей юристів, серед них не на останньому місці повинна бути і психологічна підготовка майбутніх фахівців.