Розділ «Частина друга»

Закінченим цей злочин визнається з моменту вчинення дії, що грубо порушує громадський порядок, що нами і було встановлено в ході судового слідства.

Під явною неповагою до суспільства слід вважати нахабно виявлене, очевидне для потерпілого та інших осіб, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності. Ознака ця однаково характеризує як об’єктивну сторону хуліганства — грубе порушення громадського порядку, так і його суб’єктивну сторону — хуліганські мотиви вчинення.

При обранні судом покарання підсудним, слід врахувати як обтяжуючі так і пом’якшуючи провину підсудних обставини.

А саме: до обтяжуючих обставин слід віднести те, що злочин скоєно після вживання алкогольних напоїв, в групі, а також те, що злочин Безсмертний скоїв, бувши засудженим вироком Оболонського райсуду від 26.05.2003 року, покарання за яким не відбув.

До пом’якшуючих обставин слід віднести те, що гр. Безсмертний позитивно характеризується з місця проживання, має хвору матір похилого віку, гр. Герасименко раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем роботи.

Незважаючи на те, що підсудні провину визнали лише частково, слід зауважити, що своєю поведінкою вони допомогли слідству в розкритті злочину, розкаялись у суді, відшкодували потерпілому моральну шкоду та просять у нього вибачення.

Тому прошу суд визнати винними гр. Безсмертного Леоніда Петровича та гр. Герасименка Олексія Вікторовича в скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України та обрати міру покарання:

Безсмертному Леоніду Петровичу 3 роки обмеження волі на підставі ст. 70 ч. 4, 71 КК України. Приєднати покарання, призначене вироком Оболонського райсуду м. Києва від 26.05.2003 року, та остаточно до відбуття визначити 4 роки обмеження волі.

Герасименку Олексію Вікторовичу визначити 3 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробуванням на 2 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов’язати під час відбуття покарання не змінювати місце проживання та роботи без дозволу органів, що відають виконанням покарань. Регулярно з’являтись на реєстрацію до органу, що відає виконанням покарань.

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбуття покарання рахувати Безсмертному Л. В. з дня прибуття до відповідної установи де відбувають обмеження волі. А Герасименку О. В. з дня проголошення вироку, зарахувавши обом в час відбуття покарання час перебування під вартою з 22 по 24.11.2003 року.

9.1.6. Промова у справі Буркова

Шановний суд!

Закінчилось судове слідство по кримінальній справі про злочин, передбачений частиною 3 статті 168 КК України (одержання хабара).

Підводячи його підсумки, я хочу, насамперед, зосередити Вашу увагу та увагу всіх присутніх на наступних обставинах.

Керівні органи нашої держави відзначають, що небезпечність цього явища в умовах поширення корупції і проникнення її в усі сфери життя суспільства зростає.

Хабарництво, особливо кваліфіковані його форми, підриває авторитет демократичних інститутів держави, дезорганізує нормальну роботу органів влади і управління, дискредитує їх діяльність негативно впливає на моральний стан суспільства, загрожує процесам реформування економіки і відродження української державності.

Статистичні дані вказують, що у більшості випадків, людина, у якої посадова особа вимагає хабара, не звертається до правоохоронних органів за допомогою у викритті цього злочину. Таким чином, на сьогоднішній день наша держава має великий відсоток латентної (скритої) злочинності по цій категорії справ.

Таким чином, підриваючи довіру громадянина в силу законів, хабарник підриває самі основи діяльності взаємовідносин держави та її громадян, тобто хабарник своїми діями посягає на охорону суспільного ладу України та її економічну систему.

Під час судового слідства встановлено: