Розділ ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

1. Питання визнання особи такою, що втратила право на жиле приміщення, вирішується виключно в судовому порядку.

2. На стороні позивача можуть виступати наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 ЖК). Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.

Позивачем може бути також наймодавець (житлово-експлуатаційна організація тощо).

3. Якщо члени сім'ї заперечують проти вселення особи, відсутньої строком до 6 місяців, така особа може подати зустрічну позовну заяву про визнання за нею права на жиле приміщення і вселення. При цьому, якщо особа була відсутня понад 6 місяців, вона повинна довести наявність однієї з обставин, перелічених в ст. 71 ЖК.

До визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, вимагається її згода на здійснення таких прав, як приватизація житла, обмін житла (ст. 79 ЖК), вселення інших осіб (ст. 65 ЖК), передача житла в піднайом (ст. 91 ЖК), на переобладнання та перепланування (ст. 100 ЖК) і т. д.

4. Відповідно до ст. 107 Житлового кодексу України наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.

Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 ЖК. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2).

Стаття 73. Бронювання жилого приміщення

Жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей, бронюються при направленні на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.

1. Бронювання житла є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб у разі їх відсутності через роботу за кордоном, в районі Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевості.

2. Основним підзаконним нормативно-правовим документом щодо бронювання житла є постанова Ради Міністрів УРСР від 9 вересня 1985 р. № 342 "Про затвердження Правил бронювання жилих приміщень в Українській РСР". Жилі приміщення бронюються за наймачами та членами їх сімей у будинках державного і громадського житлового фонду:

- при направленні на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном;

- при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях. Перелік районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей встановлюється законодавством Союзу РСР;

- при виїзді на роботу в трудонедостатню сільську місцевість - на обумовлений договором строк.

3. Норми щодо бронювання закріплені в декількох спеціальних нормативно-правових актах:

- Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 5 лютого 1999 року № 38 "Про затвердження Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України": ті житлові приміщення колишнього військового містечка, що їх займають наймачі (особи рядового та начальницького складу МНС України та працівники) і члени їхніх сімей, бронюються при направленні наймача на роботу за кордон на весь час перебування за кордоном. Житлове приміщення, що заброньовано за особами рядового та начальницького складу МНС України (працівниками), обліковується у квартирно-експлуатаційній службі органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України і в МНС України в книзі обліку заброньованих житлових приміщень.

- Ст. 38 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": особи, які направлені або приїхали за вільним наймом на роботу в зони відчуження, безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також особи, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за контрактом, мають право на бронювання жилого приміщення за попереднім місцем проживання на весь час роботи в зазначених зонах.

4. Бронювання не застосовується до службових жилих приміщень та до жилої площі в гуртожитках.

5. Жилі приміщення бронюються також за членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу (крім членів сім'ї, яким належить право на частину паєнагромадження, у зв'язку з чим за ними при тимчасовій відсутності зберігається жиле приміщення), а при наявності згоди власника - й за членами сім'ї громадянина, якому належить будинок (частина будинку), квартира на праві приватної власності.