7. Негайному виконанню в силу закону підлягають постанови суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності (див. статтю 180 КАСУ);
5) уточнення списку виборців (частина шоста статті 173 КАСУ);
6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (частина шоста статті 182 КАСУ);
7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (частина четверта статті 183 КАСУ).
Перші три підстави випливають із тих, що раніше існували у цивільному судочинстві і збереглися там для спорів з трудових відносин (див. статтю 367 ЦПКУ).
8. У резолютивній частині зазначених вище постанов належить вказувати, що вони підлягають негайному виконанню. Однак відсутність такої вказівки не може бути підставою для невиконання постанови.
Факультативні підстави для негайного виконання та порядок їх застосування
9. Суд має право звернути до негайного виконання постанову про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - щодо стягнення всієї суми боргу;
2) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян (див. коментар до статті 50 КАСУ);
3) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства (див. коментар до статті 50 КАСУ).
Суд може прийняти відповідне рішення у самій постанові (у її резолютивній частині) - за заявою осіб, які беруть участь у справі, зробленою до виходу суду до нарадчої кімнати або з власної ініціативи. При цьому належить керуватися принципом пропорційності - тобто слід зважити наслідки негайного виконання і наслідки невиконання постанови до набрання нею законної сили. Якщо другі будуть більш негативними, тоді постанову доцільно звертати до негайного виконання.
10. Якщо суд не прийняв рішення про звернення постанови, зазначеної вище, до негайного виконання у ній самій, то він може розглянути це питання після проголошення ним постанови - за заявою осіб, які беруть участь у справі, що було подано після проголошення постанови, або з власної ініціативи.
Суд розглядає це питання у тому ж складі, яким була прийнята постанова, у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з дня одержання заяви.
Неприбуття у судове засідання зазначених осіб не перешкоджає судовому розгляду цього питання, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тобто з дотриманням вимог глави 3 "Судові виклики і повідомлення" розділу II КАСУ.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про звернення постанови до негайного виконання може бути оскаржено у загальному порядку, тобто відповідно до вимог глав 1 - 3 розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ“ на сторінці 5. Приємного читання.