Розділ IV ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

10. Відповідно до частини третьої коментованої статті після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, що здійснюватиме касаційний розгляд, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду. На жаль, при запровадженні попереднього розгляду справи (стаття 2201 КАСУ) у зазначену норму не внесли необхідних змін. Тому сьогодні її необхідно тлумачити у такий спосіб: суд касаційної інстанції заслуховує доповідь судді-доповідача про проведені підготовчі дії, і постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду у письмовому провадженні або призначення попереднього розгляду справи.

Ухвала про закінчення підготовки і призначення справи до касаційного розгляду повинна містити інформацію про те, які підготовчі дії проведені, і встановлюються дата, час та місце попереднього розгляду справи або справа призначається до розгляду у письмовому провадженні.

Стаття 216. Заперечення на касаційну скаргу

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

2. Заперечення на касаційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.

3. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок реалізації права особи, яка бере участь у справі, подати заперечення на касаційну скаргу іншої особи. Стаття покликана забезпечити змагальність й суді касаційної інстанції як гарантії всебічного й об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу

2. Заперечення на касаційну скаргу - це вияв активної позиції особи, яка бере участь у справі і висловлює незгоду зі змістом (обґрунтуванням), вимогами касаційної скарги, яку подала інша особа, або з можливістю оскарження цією особою, або цього рішення, або до цього адміністративного суду тощо. Подати заперечення на касаційну скаргу - це право, а не обов'язок особи, яка бере участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, не позбавлена права заперечувати проти касаційної скарги іншої особи, навіть якщо вона сама подала касаційну скаргу на це ж судове рішення. Адже часом трапляється, коли судові рішення не влаштовують обидві сторони, і обидві вони їх оскаржують, при цьому вони мають право заперечувати проти вимог касаційних скарг одна одної.

У запереченні на касаційну скаргу не можна висувати вимог до суду касаційної інстанції щодо самих судових рішень, що оскаржені (наприклад, скасувати їх чи змінити), оскільки такі вимоги може містити лише касаційна скарга. Водночас особа, яка подає заперечення, може просити суд касаційної інстанції залишити оскаржені судові рішення без змін.

Порядок і строки подання заперечення на касаційну скаргу

3. Заперечення на касаційну скаргу подається (надсилається) безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Його належить подати протягом встановленого суддею-доповідачем строку (цей строк зазвичай встановлюється в ухвалі про відкриття касаційного провадження або в іншій ухвалі, що суддя-доповідач постановляє під час підготовки справи до касаційного розгляду, і має бути достатнім для підготовки заперечення). Водночас КАСУ не встановлює негативних наслідків пропущення цього строку. Однак якщо заперечення надійде після касаційного розгляду, суд касаційної інстанції вже не зможе його врахувати.