Розділ IV ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

1) задовольнити апеляційну скаргу на підставах, встановлених статтями 201, 202, частиною першою статті 203, статтею 204 КАСУ;

2) залишити її без задоволення у випадках, визначених коментованою статтею або частиною другою статті 203 КАСУ (суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, якщо суд апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного провадження не виявить помилок у встановленні обставин і застосуванні норм права судом першої інстанції).

4. Апеляційну скаргу буде задоволено частково, якщо суд апеляційної інстанції визнає за необхідне задовольнити частину вимог апеляційної скарги.

Підстава для відмови у задоволенні апеляційної скарги, а судового рішення - без змін

5. Єдиною підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, є те, що суд першої інстанції правильно встановив необхідні обставини та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Нагадаємо, що зазвичай суд апеляційної інстанції робить такий висновок щодо судового рішення в межах оскарження (частина перша статті 195 КАСУ) і він не зобов'язаний проводити повний перегляд судового рішення.

Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Залишення апеляційної скарги без задоволення має наслідком набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

У разі ж появи підстав для закриття провадження суд не залишає судове рішення без змін, а визнає його нечинним (частина друга статті 203 КАСУ).

Стаття 201. Підстави для зміни судового рішення

1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для реалізації повноваження суду апеляційної інстанції, що визначено пунктом 2 статті 198 і пунктом 2 статті 199 КАСУ. Кожна з цих підстав є самостійною, тобто може бути застосована окремо від іншої.

2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг, оскільки разом зі статтями 200, 202 - 204 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.

Правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права

3. Якщо суд першої інстанції зробив правильні висновки по суті справи (у постанові) чи по суті питання (в ухвалі), але для вмотивування помилково обрав не ту норму матеріального чи процесуального права, суд апеляційної інстанції змінює відповідне судове рішення у частині, де допущено помилку. Зазвичай змінюється мотивувальна частина. Проте може бути змінена і резолютивна частина, якщо її формулювання не відповідають вимогам норм права, але висновок по суті правильний.

Вирішення не всіх позовних вимог або питань

4. Якщо суд першої інстанції вирішив у постанові не всі позовні вимоги, а в ухвалі - питання, що належало було вирішити, тобто проігнорував ці вимоги або питання, не дослідивши необхідних доказів, але в іншій частині судове рішення є правильним, тоді суд апеляційної інстанції змінює постанову чи ухвалу, доповнивши її мотивами та висновками щодо раніше не вирішених позовних вимог чи питань.

5. Якщо ж суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги чи питання у судовому рішенні, але всі необхідні докази були досліджені судом, тоді цей недолік (неповнота рішення) може бути усунуто через ухвалення додаткового судового рішення цим самим судом (стаття 168 КАСУ). Механізм оскарження у цьому випадку застосовувати недоцільно.

Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення