Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Після закінчення допиту дитини суд або особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання присутнім педагогу, батькам, усиновлювачам, опікунам чи піклувальникам щодо змісту її показань, можливості сприйняття та відтворення таким свідком викладених обставин, чи не було тиску або впливу на свідка під час допиту тощо.

Педагог, батьки, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань тощо (частина третя коментованої статті).

9. У виняткових випадках, коли це необхідно для запобігання психічному впливу на дитину, на час її допиту із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі (частина четверта коментованої статті). Підставами для такої ухвали може бути інформація щодо негативного впливу такої особи на дитину (наприклад, свідок боїться цієї особи), що заважатиме дитині давати правдиві показання.

Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання дитини і надає можливість задати їй питання. Суди практикують, щоб ця особа зміст своїх питань доводила до суду, а вже після цього головуючий задає їх дитині. Це також запобігає впливу та тиску на свідка та сприяє правдивим показанням.

Стаття 143. Дослідження письмових доказів

1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам.

2. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.

3. Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає процедуру дослідження під час судового розгляду письмових доказів як одного із засобів доказування.

2. Стаття, з урахуванням принципу змагальності та офіційного з'ясування обставин у справі, спрямована забезпечити всебічне та якнайповніше встановлення інформації щодо обставин у справі з кожного письмового доказу. Положення статті покликані забезпечити, щоб письмові докази були достовірними.

Оголошення письмових доказів

3. Характеристика письмових доказів як засобів доказування міститься у статті 79 КАСУ. Письмовими доказами є також електронні документи, тому для їх відтворення може використовуватися спеціальна техніка - комп'ютер, або можна також використовувати їхню паперову копію (роздруківку), якщо ні в кого не викликає сумнів справжність такої роздруківки.

4. Під час дослідження доказів головуючий оголошує назву письмового доказу, автора (видавця), дату його складання та зміст його положень повністю або в обсязі, що стосується обставин у справі. У такий же спосіб оголошується протокол огляду письмового доказу, якщо такий огляд здійснювався в порядку забезпечення доказів або за судовим дорученням.

5. Особливості оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції встановлені статтею 144 КАСУ.

Ознайомлення з письмовими доказами

6. Після оголошення змісту письмового доказу та ознайомлення з ним інших суддів колегії, якщо справу розглядає колегія суддів, головуючий пропонує ознайомитися з письмовим доказом особам, які беруть участь у справі, хоча останні можуть відмовитися від ознайомлення (наприклад, якщо вони раніше ознайомлювалися з ним).

Також у разі необхідності головуючий повинен пред'явити письмові докази свідку, експерту, спеціалісту чи перекладачу.

Головуючий передає письмові докази учасникам адміністративного процесу для ознайомлення через судового розпорядника (а в разі його відсутності - секретаря судового засідання).

7. У разі виникнення питань у суду або осіб, які беруть участь у справі, до свідків, експертів, спеціалістів чи перекладачів щодо письмового доказу вони мають право їх задати. Також особи, які беруть участь у справі, можуть задати питання одна одній. Через такі питання особи, які беруть участь у справі, можуть акцентувати увагу суду на певних особливостях письмового доказу, що можуть свідчити про його переконливість чи непереконливість, але свою оцінку цьому доказу вони зможуть висловити під час судових дебатів (стаття 152 КАСУ).