Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Під час вільної розповіді свідка переривати не можна, головуючий може зупинити свідка лише тоді, коли він повідомляє інформацію, що не стосується обставин у справі, і спрямувати у потрібному напрямку. Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду. Наявність записів у деяких випадках може свідчити, що свідка підготовлено стороною і він може говорити неправду. Тому, щоб перевірити це, свідку можуть бути задані питання. Питання також задають і в разі необхідності уточнити певні деталі або доповнити інформацію щодо певних обставин.

Першою свідку задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому головуючим. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

Питання до свідка мають бути чіткими, ясними і конкретними. Навідні питання, тобто питання у вигляді підказок, не допускаються і знімаються головуючим. Головуючий має право зняти запитання до свідка, якщо воно сформульоване таким чином, що принижує честь та гідність останнього або не направлене на з'ясування обставин у справі.

Очна ставка

17. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків. Метою такого допиту (очної ставки) є з'ясувати причини розбіжності в їхніх показаннях. Такий допит дає можливість перевірити правдивість показань двох або декількох свідків, якщо між ними є розбіжності, або уточнити у свідків відомості, що дали можливість припустити наявність таких розбіжностей.

18. При одночасному допиті свідкам задають питання в загальному порядку, визначеному цією статтею. Їм можуть задавати одні й ті самі питання, на які вони відповідають послідовно, або до кожного свідка можуть бути сформульовані окремі питання.

Свідок після допиту

19. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи, оскільки під час дослідження інших доказів може виникнути потреба задати йому питання. Однак за клопотанням свідка суд може дозволити йому залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи (частина дев'ята коментованої статті). Також суд з власної ініціативи або за клопотанням особи, яка бере участь у справі, може видалити допитаного свідка із зали судового засідання тимчасово, наприклад, на час допиту іншого свідка.

20. У разі необхідності (для уточнення раніше даних показань або для з'ясування нових обставин, які виникли) свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

21. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд з метою одержання додаткової інформації або для з'ясування розбіжностей між показаннями свідка і досліджуваними доказами (частина десята коментованої статті).

Оголошення показань свідка

22. Процедура допиту свідка, встановлена цією статтею, поширюється на допит свідка в порядку забезпечення доказів, допиту свідка у місці його проживання (перебування), а так само у разі виконання судового доручення (статті 73 - 75, 78, 115 цього Кодексу).

Під час судового розгляду справи по суті показання свідка, отримані в результаті вчинення зазначених процесуальних дій і зафіксовані у протоколі про вчинення окремої процесуальної дії, оголошуються в судовому засіданні судом, який розглядає справу.

Якщо ж у судове засідання такий свідок все-таки зміг прибути, то його також необхідно допитати у засіданні в загальному порядку після оголошення його показань, даних раніше, або перед цим (див. частину п'яту статті 115 КАСУ).

Наслідки порушення вимог статті

23. Порушення судом вимог цієї статті, насамперед непопередження свідка про кримінальну відповідальність, неприведення до присяги, оскільки це ставить під сумнів правдивість показань свідка та їхню допустимість, можуть мати наслідком скасування судового рішення за наслідками розгляду справи в суді вищої інстанції.

Водночас це порушення може усунути суд апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення шляхом попередження свідка про кримінальну відповідальність, приведення його до присяги та підтвердження свідком правдивості його показань, наданих суду раніше.

24. Якщо суд допитав як свідка особу, яку взагалі не може бути допитано як свідка відповідно до частини другої статті 65 КАСУ, і використав її показання як доказ у справі, то суд вищої інстанції повинен виключити їх з числа доказів як недопустимий доказ (частина третя статті 70 КАСУ).

25. Інші порушення положень коментованої статті суд вищої інстанції оцінює з погляду того, як вони вплинули чи могли вплинути на правдивість показань свідка. Якщо такий вплив значний, то результати допиту свідка слід виключити як недопустимий доказ і, при можливості, необхідно допитати такого свідка повторно.

Стаття 142. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків