9. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
10. Заміна відповідача відбувається за ухвалою суду (її окремо оскаржувати не можна) за наявності таких умов:
1) є згода позивача;
2) заміна не тягне за собою зміни підсудності справи (частина перша коментованої статті).
Згоди відповідачів - як належного, так і неналежного - для проведення заміни не потрібно. Первинний відповідач після заміни вибуває зі справи.
11. Якщо відсутня згода позивача на заміну відповідача, суд має право залучити цю особу як другого відповідача. Питання про те, хто з двох відповідачів є належним відповідачем, а до кого з них у позові належить відмовити, вирішує суд після завершення розгляду справи, ухвалюючи постанову суду по суті справи. Якщо за результатами розгляду справи у задоволенні адміністративного позову до другого відповідача буде все-таки відмовлено, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з таким залученням, відносяться на рахунок держави. Це означає, що позивач має право на компенсацію за рахунок держави судових витрат, понесених у зв'язку з таким залученням (наприклад, через початок розгляду справи спочатку), у разі виграшу ним справи. А якщо у задоволенні адміністративного позову буде повністю відмовлено, тоді на позивача не може бути покладено судові витрати, понесені другим відповідачем.
За відсутності згоди позивача на заміну відповідача суд також має право розглянути адміністративну справу в межах вимог позивача і відмовити у задоволенні позову, якщо визначений позивачем відповідач не порушив його прав, свобод чи інтересів.
Розгляд справи спочатку
12. Після заміни позивача чи відповідача, вступу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд справи починається спочатку. Це означає, що суд повинен у необхідному обсязі провести підготовку справи до судового розгляду (наприклад, запропонувати новому відповідачу подати заперечення проти позову, провести попереднє судове засідання), а після цього призначити судовий розгляд справи.
Відмінність від цивільного судочинства
13. На відміну від цивільного судочинства, в адміністративному процесі зберігся процесуальний інститут заміни неналежного позивача. Наявність такого інституту в адміністративному судочинстві обумовлена публічно-правовим характером спорів і принципом офіційного з'ясування обставин у справі. КАСУ, на відміну від ЦПКУ, не передбачає можливості продовження розгляду справи після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача за відсутності клопотання нового відповідача або залученого співвідповідача про розгляд справи спочатку.
Стаття 53. Треті особи
1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.
2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
3. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
(Із доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає підстави і порядок вступу у справу, у якій уже відкрито провадження, особи, яка претендує на предмет спору, заперечуючи права щодо нього позивача і відповідача. Стаття також визначає підстави і порядок вступу (залучення) третіх осіб, прав, свобод та інтересів яких може стосуватися рішення у справі, але які не претендують на предмет спору. Відповідно, як і в цивільному процесі, в адміністративному судочинстві розрізняють третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і третіх осіб, які не заявляють таких вимог.
2. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА“ на сторінці 72. Приємного читання.