Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

Єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України.

Орган виконавчої влади є організаційно самостійним елементом державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень виконавчої влади (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань і функцій, складається зі структурних підрозділів і посад та віднесений Конституцією і законами України до системи органів виконавчої влади. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Центральними органами виконавчої влади є міністерства та інші органи. Законодавство передбачає утворення у системі міністерств також так званих урядових органів (див. наприклад, частини п'яту - шосту статті 22 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 16 травня 2008 року). Місцевими органами виконавчої влади є обласні (Київська і Севастопольська міські), районні державні адміністрації, а також місцеві (територіальні) органи центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління.

Органами судової влади є суди. До органів судової влади також можна відносити кваліфікаційні комісії суддів, органи суддівського самоврядування.

До інших державних органів належать, зокрема, органи прокуратури, Національний банк України та його органи, Рахункова палата, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Рада національної безпеки і оборони України, Вища рада юстиції, Центральна виборча комісія, інші виборчі комісії, комісії з референдуму тощо.

Органами влади Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства та республіканські комітети Автономної Республіки Крим, інші органи влади Автономної Республіки Крим.

До органів місцевого самоврядування статтею 140 Конституції України і статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено:

1) сільські, селищні, міські ради;

2) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

3) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи.

До системи місцевого самоврядування також включені органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети), що відповідно до Закону України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 року наділяються повноваженнями сільської, селищної, міської або районної у місті (у разі її створення) ради.

Підприємства, установи та організації як юридичні особи мають адміністративну процесуальну правосуб'єктність лише тоді, коли вони є юридичними особами.

Відповідно до статті 62 ГКУ підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законами.

Відповідно до частини третьої статті 83 Цивільного кодексу України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Поняття "організація" у Державному класифікаторі "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" ДК 002:2004, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року N 97, ототожнюється з поняттями "установа" і "заклад", тобто всі ці терміни вживаються як синоніми.

6. Процесуальна правосуб'єктність зазвичай збігається з правосуб'єктністю у матеріальних правовідносинах. Тому адміністративною процесуальною правосуб'єктністю в окремих випадках, окрім зазначених вище органів та осіб, наділені також інші суб'єкти правовідносин, - наприклад, блок партій, блок місцевих організацій партій, ініціативна група референдуму, громадська організація (яка може й не мати статусу юридичної особи). Такі суб'єкти відповідно до законів про вибори та референдуми можуть бути учасниками правовідносин, пов'язаних з процесом виборів чи референдуму, тому відповідно до статей 172, 174 і 175 КАСУ вони можуть бути учасниками адміністративного процесу (звертатися з адміністративним позовом, бути відповідачем тощо), а отже, вони також наділені адміністративною процесуальною правосуб'єктністю.

У справах про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності та про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян відповідачами поряд з іншими об'єднаннями громадян можуть бути громадські організації, які легалізовані у спосіб повідомлення про їх заснування. Такі громадські організації відповідно до статті 14 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 року не мають статусу юридичної особи, але у цих справах повинні вважатися процесуально правосуб'єктними.

Виникнення та припинення адміністративної процесуальної правоздатності

7. Адміністративна процесуальна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

8. Адміністративна процесуальна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про її припинення.