Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

2) треті особи:

- треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;

3) представники сторін, третіх осіб:

- представники на основі договору,

- представники на основі закону (законні представники), у тому числі органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

4. За спрямуванням інтересу таких осіб, які беруть участь у справі, умовно можна поділити на тих, які мають матеріально-правову заінтересованість у результатах вирішення справи (сторони і треті особи), і на тих, що мають процесуально-правову заінтересованість (представники сторін і третіх осіб). Судове рішення у справі стосуватиметься прав і обов'язків сторін та третіх осіб.

5. Процесуальний статус сторін визначено у статтях 50 - 52, третіх осіб - у статтях 53 - 54, представників сторін та третіх осіб - у статтях 56 - 61, у тому числі особливості процесуального статусу таких законних представників як органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначено у статтях 60 - 61 КАСУ.

6. Найменування осіб, які беруть участь у справі, зберігаються за ними на всіх етапах адміністративного судочинства, лише на етапі виконання судових рішень в адміністративних справах з'являються такі учасники, як сторони виконавчого провадження - стягувач і боржник, - а також державний виконавець.

Відмінність від цивільного судочинства

7. Оскільки адміністративне судочинство реалізується лише у формі позовного провадження, на відміну від цивільного судочинства, у ньому відсутні такі особи, які беруть участь у справі, як заявники та інші заінтересовані особи.

8. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, в адміністративному судочинстві віднесено до законних представників (частина восьма статті 56 КАСУ), оскільки їхня роль полягає у здійсненні функції представництва, що заснована на законі. У цивільному судочинстві ці суб'єкти названі самостійною категорією осіб, які беруть участь у справі, хоча їхній процесуальний статус (обсяг прав і обов'язків) в обох видах судочинства збігається.

Стаття 48. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність

1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття через поняття адміністративної процесуальної правоздатності встановлює, хто в адміністративному процесі може мати статус особи, яка бере участь у справі і має матеріальний інтерес у результатах її вирішення, - сторони чи третьої особи, а через поняття адміністративної процесуальної дієздатності визначає, хто з осіб, наділених адміністративною процесуальною правоздатністю, може самостійно реалізувати свої процесуальні права та обов'язки в суді.

Поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності (право- і дієздатності)

2. Для визначення статусу осіб, які беруть участь у справі, важливою є категорія адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність поєднує в собі здатність особи мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) і здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність).