Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

 Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Стаття 40. Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання

1. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює два процесуальні обов'язки, пов'язані із здійсненням судових викликів та повідомлень, - обов'язок повідомити суд про зміну адреси, а також обов'язок повідомити суд у разі неможливості прибути у судове засідання про причини неприбуття. Ці обов'язки спрямовані на забезпечення належного повідомлення осіб, які беруть участь у справі, а також на правильне вирішення питання про наслідки неприбуття учасників адміністративного процесу.

Обов'язок повідомити про зміну адреси та наслідки його невиконання

2. Особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, їхні представники), після відкриття провадження в адміністративній справі і аж до завершення провадження в суді будь-якої інстанції зобов'язані повідомляти суд про зміну адреси свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження у справі. Про цей обов'язок обов'язково має бути зазначено в інформації про права і обов'язки особи, яка бере участь у справі, яку суд повинен надіслати, відкривши провадження у справі (частина п'ята статті 107 КАСУ).

У разі надходження повідомлення про зміну адреси суд повинен здійснювати судові виклики і повідомлення за новою адресою.

3. У разі зміни адреси без повідомлення про це суду повістки повертатимуться до суду з відмітками про неможливість їх вручення адресату внаслідок вибуття. Якщо раніше повістки надходили за зазначеною адресою, тоді суд, отримавши повістку з такою відміткою, повинен вважати, що особа, яка бере участь у справі, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Це правило частини першої коментованої статті спрямоване на забезпечення добросовісного ставлення осіб, які беруть участь у справі, до виконання свого процесуального обов'язку. У разі його невиконання суд не повинен застосовувати правила статті 30 КАСУ щодо здійснення виклику через друковані засоби масової інформації, оскільки надіслання повістки за останньою відомою суду адресою презумує вручення повістки адресату, незважаючи на його відсутність. Особа, яка бере участь у справі і не виконала зазначеного обов'язку, не може оскаржувати судове рішення на тій підставі, що її не було залучено до судового розгляду справи.

Обов'язок повідомити про причини неприбуття в судове засідання та наслідки його невиконання

4. Якщо особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, представник), свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, не можуть з поважних причин прибути до суду, вони зобов'язані завчасно повідомити суд про неможливість прибуття та її причини. "Завчасно" означає необхідність повідомити у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання. Спосіб повідомлення може бути різним (закон їх не обмежує) - телефоном, поштою тощо.

Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття (див., наприклад, статті 128, 129 КАСУ, що визначають наслідки неприбуття когось із учасників адміністративного процесу до суду, зокрема й залежно від причин неприбуття). Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає з'явитися до суду, відрядження, несвоєчасне вручення повістки тощо.

5. Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняно до неприбуття в судове засідання без поважних причин (див. частини другу - четверту статті 128, частину першу статті 272 КАСУ).

Глава 4 ФІКСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 41. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

3. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.