Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

7. Розподіл судових витрат в адміністративних справах, де позивачем є суб'єкт владних повноважень, здійснюється відповідно до таких правил.

Якщо у цій справі відповідачем є фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (частина четверта коментованої статті). Якщо у задоволенні позову до такого відповідача відмовлено, суд присуджує всі здійснені відповідачем документально підтверджені судові витрати з позивача, тобто з Державного бюджету України, якщо позивачем був державний орган, його посадова чи службова особа, або з відповідного місцевого бюджету, якщо ним був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина перша коментованої статті). За аналогією, якщо позивачем був орган влади Автономної Республіки Крим, тоді судові витрати присуджуються з бюджету Автономної Республіки Крим.

Якщо обидві сторони є суб'єктами владних повноважень, тоді сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на компенсацію іншою стороною здійснених нею документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз (частина друга коментованої статті).

У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати, які підлягають компенсації, розподіляються пропорційно відповідно до частини третьої коментованої статті (див. пункт 4 коментарю до цієї статті).

8. Стосовно "документального підтвердження" див. пункт 6 коментарю до цієї статті.

Розподіл судових витрат у справах з участю третіх осіб

9. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, за своїм процесуальним статусом прирівняні до позивача (частина перша статті 54 КАСУ). Тому правила цієї статті застосовуються і до таких третіх осіб.

Незважаючи на те, що коментована стаття прямо не визнає розподілу судових витрат у справах за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на наш погляд, допустиме застосування положень коментованої статті за аналогією і до таких осіб. Тому вони можуть розраховувати на компенсацію своїх судових витрат за рахунок відповідача (відповідного бюджету), якщо вони брали участь на стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, і суб'єкт владних повноважень програв справу.

Розподіл і перерозподіл судових витрат за наслідками перегляду судового рішення

10. Частина шоста коментованої статті уповноважує суд апеляційної чи касаційної інстанції (у тому числі Верховний Суд України при перегляді за винятковими обставинами) у разі зміни судового рішення або ухвалення нового відповідно змінити розподіл судових витрат з урахуванням нових результатів вирішення справи.

11. Судові витрати, понесені під час апеляційного чи касаційного провадження, провадження за винятковими обставинами, також підлягають компенсації з урахуванням правил коментованої статті. При цьому слід враховувати, чи ухвалено судове рішення на користь особи, яка його оскаржувала.

12. Розподіл судових витрат може бути змінено й у разі ухвалення нового рішення у справі за наслідками провадження за нововиявленими обставинами. У разі закриття провадження за нововиявленими обставинами через відмову особи від заяви про перегляд або якщо таку заяву залишено без задоволення, суд може присудити з особи, яка її подала, на користь інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними судові витрати, якщо вони заявлять відповідне клопотання (частина друга статті 251, частина третя статті 253 КАСУ).

Стаття 95. Розподіл витрат у разі відмови позивача від адміністративного позову

1. У разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює особливості розподілу судом судових витрат між сторонами у разі відмови позивача від адміністративного позову, з тим щоб компенсувати відповідачу витрати, понесені ним внаслідок необґрунтованого позову.

Відмова від адміністративного позову

2. Відмовитися від адміністративного позову - це одне з диспозитивних прав позивача (частина перша статті 51 КАСУ), реалізація якого має наслідком закриття провадження у справі. Причини для відмови від позову можуть бути різними, від них залежить розподіл судових витрат. Порядок відмови від адміністративного позову на різних стадіях адміністративного процесу регулюється статтями 112, 136, 194 та 219 КАСУ.

Наслідки відмови від позову для розподілу судових витрат

3. Якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, тоді суд за усною чи письмовою заявою позивача присуджує всі понесені ним документально підтверджені судові витрати із відповідача.