Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

• епідеміями визнаються такі, що безперервно йдуть одне за одним, інфек­ційні захворювання серед людей (чума, холера, віспа);

• аварії важливих для життєзабезпечення систем — це випадки, пов’язані з руйнуванням нормальної роботи установи чи агрегату, які забезпечують жит­тєдіяльність певної системи, що не призвели до загибелі людей, але заподіяли значну шкоду або істотні порушення роботи;

• під реальною загрозою збройного нападу на колонію слід розуміти мож­ливість використання вражаючих властивостей зброї при вчиненні дій, спря­мованих на досягнення злочинного результату з допомогою насильства чи ство­рення реальної загрози його застосування.

2. Закон передбачає запровадження режиму особливих умов у колоніях і у випадках уведення надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії. Підстави запровадження останніх регламентуються Законами Украї­ни «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про правовий режим во­єнного стану»: спроба насильницької зміни конституційного устрою; масові заворушення; міжнаціональні конфлікти; надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру; стихійні лиха; епідемії; великі аварії тощо.

3. Введення режиму особливих умов у колоніях тягне за собою обмеження ряду конституційних прав і свобод громадян (як засуджених, так і працівників, рідних засуджених та інших осіб). Так, у період дії режиму особливих умов в установах виконання покарань може бути обмежено здійснення деяких прав засуджених, введено посилений варіант охорони та нагляду, особливий порядок допуску на об’єкти, змінений розпорядок дня, обмежена діяльність виробничих, комунально-побутових, культурно-просвітницьких, медико-санітарних та інших служб.

4. Стаття, що коментується, не встановлює особливого порядку прийнят­тя рішення про посилення охорони, нагляду за засудженими, здійснення інших додаткових режимних заходів — воно приймається начальником установи ви­конання покарань за погодженням з керівництвом територіального управлін­ня ДДУПВП. Єдиний виняток складають випадки необхідності припинення групових протиправних дій засуджених і ліквідації їх наслідків. Для цього за рішенням Голови ДДУПВП, начальника управління (відділу) ДДУПВП в Авто­номній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області використо­вуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби — з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Голов­ного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління МВС України в області, місті Сева­стополі — органів і підрозділів МВС.

Стаття 106. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї

1. До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, бе­руть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші на­сильницькі дії, а також у разі втечі з-під варти з метою припинення вказаних протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особами шкоди ото­ченню або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамів- на сорочка та зброя.

2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї має передувати попередження про намір використання вказаних заходів і засобів, якщо дозволяють обставини. Без попередження вказані заходи, засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здо­ров’ю персоналу колонії чи інших осіб.

3. До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовуєть­ся. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вира­женими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ни­ми групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю персо­налу колонії чи інших осіб, або збройного опору.

4. Якщо застосування заходів фізичного впливу уникнути неможливо, во­ни не повинні перевищувати міру, необхідну для виконання покладених на адміністрацію колонії обов’язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров’ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов’язана негайно надати допомогу потерпілим.

5. Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сороч­ки доповідається в рапорті начальникові колонії. Про кожний випадок засто­сування зброї складається рапорт і негайно повідомляється прокурор.

6. Використання фізичної сили, спеціальних засобів і зброї допускається також в інших випадках, передбачених законами України «Про міліцію» і «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України».

1. Застосування до осіб, позбавлених заходів фізичного впливу, спеціаль­них засобів і зброї є тим засобом забезпечення режиму, якого в міру можливо­сті, як сказано у Пояснювальній записці до Європейських тюремних правил, слід уникати, оскільки він суперечить цивілізованій поведінці. Разом з тим, Європейські тюремні правила визнають, що в діяльності установ виконання покарань іноді неминуче виникають ситуації, які вимагають використання фі­зичного приборкання з допомогою спеціальних засобів для попередження за­вдання фізичної шкоди в’язням чи персоналу, втечі або пошкодження майна. При застосуванні засобів приборкання насамперед необхідно виконувати ви­моги закону, а не рішення в’язничної адміністрації.

2. В Україні саме на рівні закону визначаються підстави застосування до позбавлених волі заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Так, до осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колоній, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також при втечі або затриманні втікачів із колоній з метою припинення вка­заних протиправних дій і запобігання заподіянню цими особами шкоди ото­ченню або самим собі застосовуються: фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя. Гамівна сорочка не застосовується до засуджених непов­нолітніх і жінок. Закон забороняє застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю відносно жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, окрім випадків вчинення ними збройного опору, групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю персоналу колонії чи інших осіб.

3. Застосування заходів, зазначених у статті, що коментується, допускаєть­ся лише в разі крайньої необхідності, тільки тоді, коли застосування заходів фізичного впливу уникнути все ж таки неможливо, але вони не повинні пере­вищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію коло­нії обов’язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров’ю пра­вопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов’язана негайно надати допомогу потерпілим.

4. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань деталі­зують порядок застосування до позбавлених волі заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Так, для припинення правопорушень з боку засу­джених працівники кримінально-виконавчої служби мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою. Згідно з п. 60 ПВР УВП наручники до засуджених застосовуються за розпоряджен­ням начальника установи, його заступників, чергового помічника начальника установи та їх заступників. Застосування наручників до засуджених можливе у разі: вчинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, ад­міністрації установи або проявів буйства; відмови слідувати до дисциплінар­ного ізолятора, ПКТ, ОК або карцеру; спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи на інших осіб; конвоювання після затримання засудженого, що вчинив втечу.

5. Пункт 61 ПВР УВП надає право особовому складу установи самостійно застосовувати до засуджених сльозоточиві речовини, гумові кийки та фізичну силу для захисту персоналу установи й самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю; для припинення масових заво­рушень і групової непокори з боку засуджених; відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення; для затримання або доставляння засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання до дисциплінарного ізолятора, ПКТ, ОК або кар­церу, якщо зазначені особи чинять опір; затримання засуджених, що вчинили втечу з місць позбавлення волі; звільнення заручників.

6. Застосування гамівної сорочки є крайнім заходом впливу на засуджених і може мати місце тоді, коли вищевказані заходи виявилися неефективними. Гамівна сорочка може бути застосована лише за вказівкою начальника колонії або особи, що виконує його обов’язки, з дозволу і під наглядом медичного пра­цівника. У гамівній сорочці засуджений може перебувати до заспокоєння, але не більше двох годин. Не можна застосовувати гамівну сорочку до інвалідів першої та другої груп, вагітних жінок і неповнолітніх.

7. Вогнепальна зброя може бути застосована до засуджених до позбавлення волі лише як винятковий захід у разі вчинення засудженим нападу або інших умисних дій, що створюють реальну загрозу життю працівників установ вико­нання покарань або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти, коли іншими засобами неможливо було припинити зазначені дії. Про кожний випадок засто­сування зброї адміністрація колонії повинна негайно повідомити прокурора.