Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

6. Зберігання при собі грошових коштів засудженим до позбавлення волі, за загальним правилом, заборонено (ч. 7 ст. 102 КВК). Право вільно розпоря­джатися готівкою мають засуджені, які відбувають покарання у виправних ко­лоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (ч. 3 ст. 138 КВК) та дільницях соціальної реабілітації (ч. 2 ст. 99 КВК). В інших категорій засуджених грошові кошти накопичуються на особових рахунках і витрачаються у безготівковій формі. За ці кошти засуджені можуть придбавати, володіти й розпоряджатися різними предметами, речами та виробами за виключенням тих, зберігання яких засудженим заборонено додатком № 9 до ПВР УВП. Загальна маса предметів і речей, які належать засудженому, з ура­хуванням тих, що містяться на складі, не повинна перевищувати 50 кг.

7. Засуджені до позбавлення волі мають право листування з особами, які перебувають за межами колоній, вести з ними телефоні розмови в порядку, встановленому статтями 110,113 КВК України та пунктами 43, 46, 50, 51 ПВР УВП.

8. Засуджені до позбавлення волі мають право одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі в порядку, встано­вленому статтями 112, 114 КВК України та пунктами 43, 46, 50, 51 ПВР УВП. Перелік продуктів харчування, предметів першої потреби та засобів особистої гігієни, які можна відсилати засудженим у посилках (передачах) встановле­ний у додатку № 6 до ПВР УВП.

9. Засуджені до позбавлення волі мають право зустрічатися з родичами та іншими особами в порядку, встановленому ст. 110 КВК України та пункта­ми 46, 47, 49—51 ПВР УВП.

10. Засуджені до позбавлення волі мають право подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені і з питань, що стосують­ся їх особисто, з урахуванням положень ч. 3 ст. 113 КВК України в порядку, встановленому п. 45 ПВР УВП та Інструкцією про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в органах і установах виконання покарань, за­твердженою наказом ДДУПВП від 4 травня 2002 р. № 111.

11. Засуджені до позбавлення волі мають право брати участь у роботі са­модіяльних організацій і гуртків соціально корисної спрямованості в порядку, встановленому ст. 127 КВК України; займатися фізичною культурою і спор­том, для чого на території житлової зони колонії в обов’язковому порядку роз­міщується спортивний майданчик.

12. Засуджені до позбавлення волі мають право придбавати, користувати­ся і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, про­дукти харчування в порядку, встановленому статтями 108 та109 КВК України та п. 37 ПВР УВП. Перелік продуктів харчування, предметів першої потреби та засобів особистої гігієни, які засуджені можуть зберігати при собі, встанов­лений додатком № 7 до ПВР УВП.

13. Засуджені до позбавлення волі мають право розпоряджатися вільним часом, що відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил по­ведінки, в порядку, встановленому ст. 129 КВК України.

14. Засуджені до позбавлення волі мають право одержувати правову допо­могу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають пра­во на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної осо­би, в порядку, встановленому ч. 3 ст. 110 КВК України та п. 49 ПВР УВП.

15. Перелік прав засуджених до позбавлення волі, вказаний у ч. 1 ст. 107 КВК України, не є вичерпним, тому у ч. 2 ст. 107 цього Кодексу закріплюється

важливе положення про те, що засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.

16. У зв’язку з цим права засуджених до позбавлення волі передбачені й в інших статтях Кримінально-виконавчого кодексу України. Зокрема, засудже­ні до позбавлення волі мають право на здобуття середньої і професійно-техні­чної освіти в порядку, встановленому статтями 125—126 КВК України, п. 77 ПВР УВП і Положенням про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загаль­ноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої си­стеми, затвердженим спільним наказом Міністерства освіти і науки України та ДДУПВП від 1 березня 2002 р. № 154/55.

Засуджені до позбавлення волі у рамках конституційного права на свобо­ду світогляду і віросповідання (ст. 35 Конституції України) мають право про­водити у колоніях богослужіння і релігійні обряди, придбавати і користува­тися релігійною літературою, іншими предметами та матеріалами релігійно­го призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарань (ст. 128 КВК України).

Засуджені, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабі­літації, мають право після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії проживати в межах населеного пункту, де розта­шована колонія, зі своїми сім’ями, придбавати відповідно до чинного законо­давства жилий будинок і заводити особисте господарство на території дільни­ці (ч. 2 ст. 99 та ч. 3 ст. 138 КВК). Таке ж право надається засудженим жінкам, які проживають за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку (ч. 2 ст. 142 КВК).

У пункті 29 ПВР УВП додатково встановлюється, що засуджені до позба­влення волі мають право користуватися у приміщеннях для вживання їжі ін­дивідуальними водонагрівальними електрокип’ятильниками заводського ви­готовлення потужністю до 0,5 КВт; відправляти поштою або передавати ро­дичам під контролем адміністрації установи особисту літературу і періодичні видання; придбавати для загального користування за рахунок коштів зі своїх особистих рахунків телевізори, холодильники з розрахунку: один телевізор на відділення або жилу секцію й один холодильник на відділення.

17. Засуджені до позбавлення волі повинні також виконувати певні обо­в’язки.

По-перше, виконувати обов’язки, встановлені Конституцією України, за ви­ключенням обов’язку захисту Вітчизни, оскільки в мирний час від призову на строкову військову службу звільняються громадяни, які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення або обмеження волі, арешту чи виправних ро­біт, у тому числі зі звільненням від відбування покарання (ст. 18 Закону Украї­ни від 25 березня 1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції Закону України від 4 квітня 2006 р. № 3597-IV).

По-друге, виконувати основні обов’язки засуджених, які передбачені у ст. 9 КВК України, а саме: а) виконувати встановлені законодавством обов’яз­ки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які перед­бачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; б) виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; в) ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують уста­нови виконання покарань, а також до інших засуджених; г) з’являтися за ви­кликом адміністрації органів і установ виконання покарань.

По-третє, виконувати спеціальні обов’язки засуджених до позбавлення волі, передбачені у ч. 3 ст. 107 КВК України, а саме: а) дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня коло­нії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; б) утримувати в чистоті й порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при вико­нанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використову­вати їх тільки за призначенням; в) виконувати всі законні вимоги персоналу колонії; г) виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; ґ) дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; д) дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

18. Певна частина обов’язків засуджених до позбавлення волі у криміналь­но-виконавчому законодавстві встановлюється як заборона (так звані заборо­няючі (негативно зобов’язуючі) норми). Так, згідно з ч. 4 ст. 107 КВК України, засудженим забороняється: 1) самовільно залишати колонію, порушувати лі­нію охорони; 2) спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушен­ням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про вико­нання незаконних дій; 3) придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини та вироби, заборонені до викорис­тання в колонії; 4) продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на ко­ристь інших осіб предмети, вироби та речі, що перебувають в особистому ко­ристуванні; 5) заподіювати собі тілесні ушкодження, в тому числі й за допо­могою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків; 6) завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізич­них осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіян­ня шкоди такому майну; 7) вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психо­тропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; 8) чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх служ­бових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених; 9) грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; 10) вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; 11) самовільно за­лишати призначені для перебування ізольовані територію, приміщення або визначене місце роботи.