Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

2. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні всі за­суджені військовослужбовці незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої служби перебувають як рядові і носять єдині вста­новлені для даного дисциплінарного батальйону форму одягу та знаки роз­різнення.

1. Режим дисциплінарного батальйону за своїми основними характеристи­ками подібний до режиму виконання та відбування покарання у виді позбав­лення волі в установах виконання покарань. Приблизно тотожно сформульо­вані й поставлені перед ним цілі та завдання, проте із суттєвим виділенням військової специфіки. Встановлений у дисциплінарному батальйоні режим ви­конання та відбування покарання має забезпечувати виправлення засуджених. Він повинен виховувати у них військову дисципліну, свідоме ставлення до військової служби, виконання покладених на них обов’язків і вимог з військо­вої підготовки, забезпечувати реалізацію прав і законних інтересів, охорону за­суджених військовослужбовців і нагляд за ними, особисту безпеку даних осіб і персоналу дисциплінарного батальйону.

2. Засуджені військовослужбовці зобов’язані дотримувати вимог режиму, встановлених КВК та зазначеною вище Інструкцією. За їх невиконання на­стає специфічна відповідальність у вигляді застосування заходів дисциплінар­ного стягнення, передбачених цим Кодексом. Особливо треба наголосити на таких обов’язках, як неухильне виконання всіх вимог військової дисципліни, свідоме ставлення до військової служби та військової підготовки, які засудже­ний мав би виконувати під час звичайного проходження військової служби. На засудженого військовослужбовця покладаються такі ж обов’язки, як і на зви­чайного військовослужбовця, але зі своєю специфікою, зумовленою певними рамками процесу виконання кримінального покарання.

3. Засуджені військовослужбовці у необхідних випадках піддаються об­шуку, а їх речі — огляду. Вилучені під час обшуків і оглядів речі, що забороне­ні для зберігання засудженим, вилучаються. Гроші й цінності передаються в дохід держави, а інші предмети знищуються або ж здаються на зберігання до звільнення військовослужбовця.

4. Правове положення засуджених військовослужбовців однакове: в дис­циплінарному батальйоні всі засуджені військовослужбовці, незалежно від їх­нього військового звання та характеру попереднього місця служби, відбувають покарання як рядові й носять єдині встановлені форму одягу та знаки розріз­нення. У період відбування покарання в дисциплінарному батальйоні до засу­джених звертаються за званням («рядовий» чи «матрос») і прізвищем. Нато­мість самі засуджені звертаються до начальників і старших за званням відпо­відно до вимог Статуту Збройних Сил України.

5. Розпорядок дня у дисциплінарному батальйоні встановлюється команди­ром батальйону. У розпорядку дня мають бути передбачені: робота на виробниц­тві не менш як 8 год., нічний сон — 8 год. на добу, приймання їжі — три рази на день. Планується по одному дню на тиждень для навчальних занять і парко-гос­подарських робіт. На прохання засуджених військовослужбовців або за ініціати­вою релігійних організацій може бути проведено богослужіння, релігійні обря­ди, час і умови здійснення яких визначає командир дисциплінарного батальйону.

6. Автомобільний транспорт, який в’їжджає і виїжджає з території, де утри­муються засуджені військовослужбовці, а також з території дисциплінарного батальйону, оглядається черговим дисциплінарного батальйону або його по­мічником.

7. Засудженим військовослужбовцям, які позитивно характеризуються під час відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, мо­же бути наданий дозвіл на пересування по території дисциплінарного баталь­йону без конвою, що оформлюється наказом командира дисциплінарного ба­тальйону.

8. Іще одна особливість режиму в дисциплінарному батальйоні встановле­на у Положенні про особливості організації і несення вартової служби в дис­циплінарному батальйоні, затвердженому постановою КМ України від 19 жовт­ня 1999 р. № 1931. У ньому, зокрема, передбачається, що на роботу і заняття за межі розташування дисциплінарного батальйону (частини) засуджених виво­дять у складі відділення чи взводу (із записом про це у книзі виходу та повер­нення засуджених) через контрольно-пропускний пункт під охороною озбро­єного конвою і командою відповідних командирів. Вхід (вихід) через контроль­но-пропускний пункт здійснюється під безпосереднім контролем чергового частини або його помічника. Направлення засуджених до шпиталю й повернен­ня до дисциплінарного батальйону (частини) також здійснюють під конвою­ванням, за винятком засуджених, яким надано право пересування без конвою.

У разі спроби до втечі засудженого військовослужбовця, вчинення ним нападу або опору конвойні мають право застосовувати заходи фізичного впли­ву, спеціальні засоби, а у крайньому випадку — вогнепальну зброю, у поряд­ку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», постановою КМ України від 18 січня 2003 р. № 83 «Про за­твердження Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійс­нення службових обов’язків». При цьому конвоїр спочатку попереджує за­судженого вигуком «Стій! Стріляти буду» і робить попереджувальний постріл угору, а у разі невиконання цієї вимоги застосовує зброю для затримання за­судженого.

Стаття 73. Побачення і телефонні розмови засуджених військо­вослужбовців

1. Засуджені військовослужбовці мають право на короткострокові і трива­лі побачення.

2. Короткострокові побачення з родичами чи іншими особами надаються один раз на місяць тривалістю до чотирьох годин у спеціально обладнаному приміщенні під контролем представника дисциплінарного батальйону у віль­ний від роботи та занять час у дні і години, встановлені командиром дисцип­лінарного батальйону.

3. Тривалі побачення надаються тільки з близькими родичами один раз на три місяці тривалістю до трьох діб з правом спільного проживання в спеціально обладнаних приміщеннях дисциплінарного батальйону. На час три­валого побачення засуджені військовослужбовці звільняються від роботи і занять.

4. У порядку, встановленому командиром дисциплінарного батальйону, засуджені військовослужбовці можуть вести телефонні розмови з близькими родичами. На прохання засудженого військовослужбовця короткострокове або тривале побачення може бути замінено телефонною розмовою.

5. Для одержання правової допомоги засудженим військовослужбовцям можуть надаватися побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі пра­ва, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, наодинці. Таке побачення не може бути обме­жене в часі.

1. Під час відбування покарання у дисциплінарному батальйоні засуджені військовослужбовці позбавляються права на вільне пересування, але за ними зберігаються всі інші права людини. Одним з найважливіших з них є право на контакти зі своєю родиною, друзями. Це не тільки право засудженого, а й у рів­ному ступені право членів його родини, що перебувають за межами установи. У них зберігається право на спілкування зі своїми синами, дочками, братами, батьками тощо, які утримуються у дисциплінарному батальйоні. Саме на цьо­му принципі й базується стаття, що коментується, визнаючи право на поба­чення за всіма без винятку засудженим військовослужбовцям. Водночас, під­тримання родинних стосунків у період відбування покарання сприятиме по­дальшій адаптації засудженого до умов життя на свободі, створить підґрунтя для легшого вирішення проблем.

2. Командування дисциплінарного батальйону також зацікавлене у під­триманні родинних стосунків засуджених військовослужбовців. Особи, що мають можливість підтримувати постійний контакт зі своїми рідними і друзя­ми, значно більш схильні до дотримання правил, встановлених у дисциплі­нарному батальйоні. Отож, добра організація побачень може відіграти визна­чальну роль у забезпеченні нормального функціонування дисциплінарного ба­тальйону.

3. Стаття, що коментується, закріплює право засуджених військовослуж­бовців на два види побачень: короткострокові (тривалістю до чотирьох годин) та тривалі (терміном до трьох діб). Тривалість побачення визначається коман­дуванням дисциплінарного батальйону з урахуванням наявних можливостей (приміром, наявності чи відсутності вільних місць у кімнатах тривалих поба­чень) або самим засудженим (якщо останній висловлює побажання на скоро­ченій тривалості побачення).

4. Перше побачення може бути надане засудженому військовослужбовцю відразу після прибуття до дисциплінарного батальйону, незалежно від того, коли він востаннє мав його під час тримання під вартою. У разі наявності од­ночасного права як на тривале, так і на довгострокове побачення, його вид обирає сам засуджений військовослужбовець.