Розділ ІІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ

Окремі різновиди ЗСГП потребують коментарю.

Так, не є загальнозрозумілим термін "перелоги", вжитий у п. "а". Перелоги - один з видів сільськогосподарських угідь, переважно орних, що втратили родючість і не були в обробітку протягом кількох років. На ділянках, зайнятих перелогами, формуються сприятливі умови для відновлення природного рослинного покриву[97].

Щодо змісту терміну "землі тимчасової консервації" див. ст. 172 ЗКУ та коментар до неї.

За даними Держкомзему України, структура сільськогосподарських угідь (усього - 42030,3 тис. га) України включає 77,8 % ріллі, 13,2 % пасовищ, 5,8 % сіножатей, 2,2 % багаторічних насаджень, 1,0 % перелогів. За роки проведення земельної реформи на 1033,7 тис. га змен­шилася площа ріллі при одночасному збільшенні площі перелогів на 432,7 тис. га[98].

Така структура земель свідчить про наявність серйозної проблеми. Розорюється близько 54 % території - 32,5 млн. га, що є одним з найвищих у світі показників (у Франції -32,1 %, Польщі - 44,3 %, Великій Британії - 24,1 %, Німеччині - 33,1 %, Нідерландах - 21,7 %)[99]. Розораність сільськогосподарських угідь в Україні є найвищою в світі. В Україні до обробітку залучені і малопродуктивні землі, включаючи схилові землі та водоохоронні зони, що значно знижує ефективність їх використання[100].

Природно, що різні види угідь повинні мати різний правовий режим. Між тим, на сьогодні відсутні спеціальні правила використання різних сільськогосподарських угідь, якщо не враховувати розрізнених вимог, вміщених у законодавстві про меліорацію, селекцію та насінництво, боротьбу з бур'янами, ерозією, про консервацію деградованих земель тощо[101]. Дана проблема може бути вирішена за допомогою нормування у галузі охорони земель, землевпорядного та агротехнічного нормування.

До частини третьої. Правовий режим ЗСГП характеризується особливим суб'єктним складом у відносинах із їх використання.

Щодо особливостей використання ЗСГП громадянами (п. "а" коментованої частини) для ведення особистого селянського господарства див. ст. 33 ЗКУ та коментар до неї; для садівництва - ст. 35 ЗКУ та відповідний коментар; городництва - ст. 36 кодексу із коментарем; сінокосіння та випасання худоби - ст. 34 ЗКУ та коментар до неї. Використання ЗСГП громадянами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можливе як шляхом ведення фермерського господарства (див. ст. 31, 32 ЗКУ та коментар до них), яке є юридичною особою, так і шляхом здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем без статусу юридичної особи (ст.ст. 58, 128 ГК України). У цьому випадку режим використання ЗСГП практично нічим не відрізняється від використання ЗСГП сільськогосподарськими підприємствами (п. "б" коментованої частини).

Щодо використання ЗСГП сільськогосподарськими підприємствами для ведення товар­ного сільськогосподарського виробництва (п. "б" коментованої частини), див. ст.ст. 24, 28 ЗКУ та коментар до них.

Земельне законодавство не передбачає спеціальних положень щодо використання ЗСГП сільськогосподарськими науково-дослідними установами та навчальними закладами, сільськими професійно-технічним училищами та загальноосвітніми школами для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (п. "в" коментованої частини). Таке використання здійснюється практично в тому самому порядку, що і використання земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (див. ст.ст. 24, 28 ЗКУ та коментар до них), особливо враховуючи, що отримана продукція в багатьох випадках реалізується як товарна.

Щодо використання ЗСГП несільськогосподарськими підприємствами, установами, організаціями, релігійними організаціями та об'єднаннями громадян для ведення підсобного сільського господарства (п. "г" коментованої частини) див. ст. 37 ЗКУ та коментар до неї.

Із особливим суб'єктним складом пов'язаний і особливий порядок передачі ЗСГП у власність та надання у користування. Такий особливий порядок встановлений насамперед для приватизації ЗСГП для ведення фермерського господарства (ФГ), особистого селянського господарства (ОСГ), садівництва.

До частини четвертої. Коментована частина встановлює заборону на передачу ЗСГП "у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам"'. Вона підкріплена положеннями ст.ст. 81, 82, 86 ЗКУ, які обмежують коло земель, що можуть перебувати у власності таких суб'єктів, та способи набуття ними земель у власність.

Слід розглянути питання про застосування коментованої норми до біпатридів. Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про громадянство України", біпатрид "у правових відносинах з Україною ... визнається лише громадянином України".

Слід наголосити, що передбачена коментованою нормою заборона не означає повної неможливості набуття ЗСГП у власність перерахованими суб'єктами. Спеціальні положення ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 ЗКУ встановлюють можливість набуття ними ЗСГП у власність у порядку спадкування, одночасно передбачаючи обов'язок відчуження земель протягом року (див. коментар до названих норм).

Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення

   1. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

   2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, про­вадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

4. Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.