Розділ «Огляди досліджуваних рішень Європейського суду з прав людини»

14) рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року, справа № 1-кп‑2/12, суддя Ольшевська Н. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38295715

Теза із рішення: «…обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання особи під вартою, при продовженні тримання особи під вартою мають існувати нові підстави та ризики, або не зменшитись ті, що вже були встановлені, бути наявним конкретний суспільний інтерес, що превалює над принципом поваги до свободи особистості та має бути розглянута можливість застосування альтернативних запобіжних заходів…»

12) рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2014 року, справа № 564/2117/13-к, суддя Грипіч Л. А. та рішення від 12 березня 2013 року, справа № 1710/1–87/12, суддя Піскунов В. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36823629 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29997410

13) рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2014 року, справа № 555/2151/13-к, суддя Таргоній М. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41103357

14) рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2014 року, справа № 0503/10653/2012, судді: Шевченко Л. В., Букрєй С. П. та Медінцева Н. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41960079

15) рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17 січня 2015 року, справа № 157/917/13-к, суддя Гладіч Н.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42331055

Теза із рішень: «…хоча право кожної особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист захисником, офіційно призначеним в разі такої необхідності, не є абсолютним, воно становить одну з основоположних ознак справедливого судового розгляду. Як правило, підозрюваному має бути надано можливість скористатися послугами захисника з моменту першого допиту міліцією, якщо в світлі обставин конкретної справи немає переконливих підстав для обмеження цього права. Право на захист буде, в принципі, непоправно порушено, якщо при засудженні особи судом використовуватимуться визнавальні показання, отримані під час допиту за відсутності доступу до захисника…»

16) рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 липня 2014 року, справа № 152/1083/14-к, суддя Славінська Н. Л.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39711558

Теза із рішення: «…Такий висновок суду ґрунтується на практиці Європейського Суду з прав людини… основна мета статті 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) у рамках кримінального провадження — забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість «будь-якого кримінального обвинувачення». Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту… ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися — у відкритий чи мовчазний спосіб — від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови…»

17) рішення Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2012 року, справа № 0306/7367/2012, суддя Лесик В. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28013257

Теза із рішення:«..Як зазначено в рішеннях Європейського суду зі спливом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля встановленому п. 1 статті 5, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з під варти…»

18) рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2013 року, справа № 11/796/297/2013; рішення від 15 лютого 2013 року, справа: 11/796/382/2013; рішення від 05 квітня 2013 року, справа № 11/2690/2203/2012 судді: Васильєва М. А., Лук'янець Л. Ф. та Чорний О. М.

Посилання: