Московитія проти України: політика, культура...

Згадана пропозиція, висловлена у листі Санкт-Петербурзького губернатора, стала згодом темою розмови під час засідання українських і російських експертів. Враховувався також момент походження мистецького об’єкта і, при узгодженні цього питання, розв’язувалися вузли можливої рівноцінної мистецької заміни.

У сфері відносин, що мали би зацікавити дві сторони, лежать пам’ятки сакральної культури, археологічних розкопок, бібліотечні цінності, книжкові раритети, що зазнали насильницьких міграцій.

Об’єктами уваги українських релігійних громад, товариств, організацій є саме такі історично-культурні пам’ятки, які у примусовому порядку були передані до центральних московських сховищ.

У часи боротьби з атеїзмом вилучалися предмети сакральної культури і вивозилися з метою продажу на міжнародних аукціонах. Часто-густо вони опинялися у Москві. В одному з документів Хмельницького державного архіву йдеться про вилучення цінностей з кабінету мистецтва (музею) Кам’янець-Подільського університету (документ, датований 6 травня 1922 р., наводимо мовою оригіналу):

«Ценности изъятые из Кабинета Искусства Музея (при Кам. Университете)

1. серебряные ризы с икон, позолоченных, с отдельными венчиками, пластинками и проч. весом…39 фунт. 9;

2. 7 золотых монет: 3 русских пятирублевых 1865, 1898 и 1899 г.г.; 2 русских трехрублевки 1874 и 1875 г.г. 1 — венгерская 10 корон 1892 г. и одна английская (Виктория) 1892 г.;

3. 1669 серебряных монет разного достоинства и разных государств весом…11 фунт.;

4. Одна серебряная рюмка весом…4;

5. Два подсвечника серебряных весом…2 фунт.;

6. Одна риза серебряная весом…19;

7. Четыре серебряных медалей и один Георгиевский крест весом 4;

Итого 1709 предм. весом (без 7 золот. предметов)…53 ф. 33».

підписи та печатка, на якій проглядається...

«фінансовий відділ» 6 мая 1922 г.»2.

А ось іще один історичний документ тієї віддаленої від нас доби:

«Коли під час Директорії почали вивозити за кордон культурні цінності, відомі мистецтвознавці М. Макаренко і Ф. Ернст звернулися до губерніального комісара у справах мистецтв і національної культури. Секція Мистецтв Українського наукового товариства у Києві на засіданні 16 травня ц. р. (1920) одноголосно постановила звернутись до вас з проханням звернути увагу уряду на необхідність негайного видання закону про заборону вивозу за кордон Української республіки речей, які торкаються старовини, мистецтва, бібліотек, архівів і таке інше. Сподіваюся, що ви не відмовите порушити це пекуче питання. Секція одночасно з тим просить вас, поки відповідний закон буде виданий, зробити розпорядження про тимчасове припинення згаданого вивозу.

Голова секції М. Макаренко

Секретар Ф. Ернст»3.

Подібних питань, що торкаються реституційного процесу, чимало. Усі вони мають конкретний юридичний зміст із застосуванням новітніх норм у стосунках України і Росії в галузі реституції.