Розділ «2. Бюджетно-податкові зміни у контексті імплементації Угоди про асоціацію з ЄС»

Спрощено процедуру адміністрування, скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість і свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги з реєстру платників ПДВ в органах Міністерства доходів і зборів України.

Підтвердженням факту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України (Єдиний реєстр платників податку), яка оновлюється щоденно.

В процесі подальшої адаптації українського законодавства 1 січня 2014 року змінено окремі норми Податкового кодексу, що регламентують питання реєстрації платників ПДВ.

Приведено у відповідність до вимог Директиви 2006/112/ЄС (стаття 43) місце постачання послуг, базуючись на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування до таких операцій загальної ставки податку, у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України. Запропоновано уточнення визначення місця постачання товарів; місця фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном; місця фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном (статті 31, 52 та 45 Директиви 2006/112/ЄС).

Стосовно визначення бази оподаткування:

- для операцій, що здійснюватимуться на митній території України, база оподаткування визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (статті 76 та 77 Директиви 2006/112/ЄС);

- щодо товарів (супутніх послуг), ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту), база оподаткування визначатиметься на рівні не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення (з метою недопущення поставки товарів за фактурною вартістю, що є значно нижчою за митну вартість таких товарів) (стаття 85 Директиви 2006/112/ЄС). Головним завданням є внесення змін до розділу 5 Податкового кодексу України "Податок на додану вартість" згідно Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року щодо спільної системи податку на додану вартість.

Положення Директиви, за винятком статей 5-8, 20, 33, 40-42, 79, 100101, 123-130, 140-142, 145, 146 (1(B), 147, 155, 164-166, 170-171, 175, 203, 205, 209, 210, 212, 219, 238-240, 245, 254, 258, 274-280, 293-294, 370-395, 396-400, 402-410, 411-413 (положення, що застосовуються до державних членів ЄС); статей 281-294, 295- 305, 306-325, 326-332, 333-343, 348-349, 358-369 (щодо спеціальних податкових режимів), будуть імплементовані протягом п'яти років після набуття цією Угодою чинності.

Директива 2006/112/ЄС містить норми про податок на додану вартість, які в деяких випадках підлягають тлумаченню державами-членами ЄС. Прийняття загальних положень для імплементації Директиви 2006/112/ЄС має гарантувати, що застосування системи ПДВ буде більшою мірою відповідати цілям внутрішнього ринку у випадках, коли виникали або можуть виникнути в майбутньому відмінності в застосуванні, що є несумісним з належним функціонуванням внутрішнього ринку.

Директива утворює спільну систему ПДВ. Принцип спільної системи ПДВ передбачає застосування до товарів та послуг загального податку на споживання, точно пропорційного ціні товарів і послуг, незалежно від числа операцій у рамках процесу виробництва та збуту до моменту нарахування податку.

За кожною операцією нараховується ПДВ, розрахований відповідно до ціни товарів або послуг за ставкою, встановленою для таких товарів або послуг, після віднесення на зменшення податкового зобов'язання суми ПДВ, що безпосередньо припадає на різні складові собівартості. Спільна система ПДВ застосовується також до етапу роздрібної торгівлі.

Визначається, які операції підлягають і не підлягають оподаткуванню ПДВ. Директивою також визначено: платників податку; операції, що підлягають оподаткуванню; базу та ставки оподаткування. Так, для запобігання виникненню структурної неврівноваженості у Співтоваристві та викривленню конкуренції в деяких видах діяльності внаслідок застосування державами-членами ЄС різних стандартних ставок ПДВ, встановлюється мінімальна стандартна ставка в розмірі 15% з можливістю перегляду. В той же час для деяких країн додатково регулюються ставки спеціального ПДВ для окремих видів товарів/робіт/послуг.

В частині пільгового оподаткування необхідно впровадити основні вимоги Ради ЄС та СОТ стосовно недискримінаційного підходу під час встановлення пільг при постачанні вітчизняних товарів та ввезенні товарів іноземного виробництва (розділ ІХ "Звільнення від оподаткування" Директиви 2006/112/ЄС).

Директива Ради 2007/74/ЄС від 20.12.2007року щодо звільнення від ПДВ та акцизних зборів на товари, які імпортуються особами, що прибувають з третіх країн. Положення Директиви будуть імплементовані протягом трьох років після набуття цією Угодою чинності.

Частиною 3 передбачено, що кількісні обмеження і грошові пороги, яким підпорядковуються виключення, повинні відповідати сучасним потребам держав-членів.

Також Україна повинна імплементувати Директиву Ради ЄС № 86/560/ЄЕС від 17.11.1986року щодо гармонізації законодавства держав-членів про податки на оборот, яка передбачає низку заходів для відшкодування податку на додану вартість суб'єктам оподаткування, які не засновані на території Співтовариства.

Графік імплементації положень директиви буде визначено Радою асоціації після набуття чинності УА. Директива створює умови для попередження усіх форм ухилення від сплати податків чи недотримання податкового законодавства.

Акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби

Податковий кодекс в частині акцизного податку передбачає об'єднання положень шести законодавчих актів. Положення розділу в цілому відповідають Директиві Ради 92/79/ЄЕС від 19.10.1992 року (щодо зближення податків на сигарети), Директиві Ради 92/80/ЄЕС, Директиві Ради 92/84/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо зближення ставок акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.

Норми, пов'язані із функціонуванням акцизного складу, наближують податкове законодавство до вимог Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 року про загальний режим акцизних зборів.