Розділ «ТЕМА 1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

- особистісна готовність - професійна спрямованість, загальний рівень культури, комунікативні, організаційні, перцептивні, креативні якості, стан психічного і фізичного здоров'я;

- теоретична готовність - володіння системою знань про закономірності розвитку людини; знаннями основ соціальної педагогіки; системою знань про зміст, технології, методи і форми соціально-педагогічної діяльності; знаннями мотиваційного програмно-цільового виховання; знаннями основ соціології, соціальної політики держави і соціально-правового захисту дитинства; знаннями з психології та соціальної психології;

- технологічна готовність - реалізація діагностичної, прогностичної, організаційно-комунікативної, корекційної, охоронно-захисної функції соціально-педагогічної діяльності; надання індивідуальної підтримки і допомоги клієнтам; уміння взаємодіяти з сім'єю, захищати особистість в мікросоціумі, забезпечувати фізичне та психологічне здоров'я дітей та молоді, створювати сприятливі для розвитку особистості умови в мікрорайоні, бути посередником.

Названі компоненти виступають критеріями професійного рівня соціально-педагогічної діяльності і визначають готовність фахівця до практичних дій як: високу, середню і низьку.

Рівень професіоналізму визначається як: оптимальний, допустимий, критичний, недопустимий.

Важливим завданням вищої школи у підготовці спеціалістів є формування ціннісних орієнтацій, професійних знань, умінь та навичок практичної роботи, які забезпечували б ефективну соціально-педагогічну діяльність, професійну самоосвіту.

Отже, соціально-педагогічна діяльність спрямовується на розвиток якісних позитивно-корисних ініціатив, творчість, різних видів самодопомоги, формування ціннісних орієнтацій.